• -

До Всесвітнього Дня мігруючих птахів

Із усіх наших сусідів по планеті птахи найбільше вражали людську уяву і ставали героями легенд, казок, прислів’їв. Бо саме пташині крила і можливості, які вони надавали, бажання побачити світ з висоти пташиного польоту найбільше приваблювало людей у цих істотах. 
Птахи мігрують, переміщаються по світу, як і тисячі років назад, але ми, люди, все більше їм заважаємо…

Проблеми перелітних птахів вже давно хвилюють прогресивне співтовариство, про що свідчить підписання Міжнародної конвенції з охорони птахів у 1906 р. і Міжнародного договору про перелітних птахів, який був ратифікований у 1918 р. З 2006 року День перелітних птахів проводиться у всьому світі, щоб привернути увагу людства до пташиних проблем, яких стає все більше.
Тема Всесвітнього дня мігруючих птахів 2019 р.: «Захист птахів: вирішення питань забруднення пластиком!» – повинна приверути увагу людства до негативного впливу забруднення пластиком для перелітних птахів та на їх середовища існування.

Поки летять птахи, їх супроводжують шторми та посухи, нестача їжі та мисливці, вирубані ліси та забудовані водно-болотні угіддя, ЛЕПи та вітрогенератори. І природа буває немилосердною, але найбільше шкоди під час перельоту птахів все ж завдає людська діяльність. І поки ми не можемо відмовитися від ліній електропередач, антен та веж, то необхідно хоча б наполегливіше боротися за збереження біотопів та проти забруднення водойм. 
Пластик створює неабияку загрозу усій дикій природі, а особливо – птахам, рибам, черепахам, які приймають пластикове сміття за їжу, не можуть його переварити і вмирають від отруєння. Тварини можуть загинути, заплутавшись і задихнувшись у пластиковому пакеті. Також, накопичення пластика створює умови для акумулювання отруйних речовини у воді, що повільніше, але теж вбиває живих істот. 

Також, не забуваємо про характерну для нижньодністровської місцевості проблему, що покинуті рибальські тенета, ятері стають смертельною пасткою для птахів.

Про шкоду, яку завдає пластик довкіллю треба нагадувати постійно, скорочувати його використання, шукати можливості його переробки. У нашому «пташиному» регіоні важливо частіше прибирати береги Дністра й Турунчука, щоб мінімізувати попадання сміття до лиману, а потім до Чорного моря. 

Друзі Нижньодністровського НПП, учні Яськівського ЗЗСО І-ІІІ ст. та члени гуртка «Географічне краєзнавство» Біляївського районного БДЮТ з керівником, Тетяною Блохіною, крім прибирання берегів Турунчука ще займаються спостереженням за птахами своєї місцевості і консультуються з фахівцями парку. Сьогодні вони зустріли зграйку з 10 крачок, біля школи – 2 пари вивільг, шпаків, ластівок сільських, а також спостерігали 2 драматичні історії про совеня, що випало з гнізда і про п*ятірку лелек, які сваряться, бо не можуть поділити гніздо . 

Інспектор Маяківського відділення О. Лупашко спостерігав з учнями в районі Карагольської затоки та очисних споруд за справжнім пташиним базаром. Там були: 400 рожевих та 120 кучерявих пеліканів, 320 великих та 80 малих бакланів, 240 сірих гусей, 160 лебедів-шипунів, 600 лисок, 140 ос.черні білоокої, 94 бджолоїдки, 520 берегових ластівок.
А начальник Біляївського відділення О. Уманський сфотографував «пеліканову феєрію»з 700 рожевих велетнів на викаті Глубокого Турунчука, танок 17 коровайок і одиноку жовту чаплю на гнізді в районі Білого озера. 

Чудове пташине царство дельти Дністра! Бережімо!


  • -

Дністровська ГЕС та екологічний попуск з водосховища: дельта Дністра на межі екологічної катастрофи

Навесні кожного року, починаючи з кінця 80-х років ХХ століття, на Дністрі починається битва за воду! Бо самою важливою подією у басейні р. Дністер, яка найбільше впливає на її екологічний стан, стала поява Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. 

Ті, хто керують цим гідроенергетичним комплексом протягом багатьох років не враховують природні екологічні закони по яким живуть річки. В результаті порушення водообміну у весняно-літній період, коли воду, необхідну для запуску усіх життєвих процесів, просто затримували у водосховищі ГЕС, дельта Дністра вже не раз стояла на межі катастрофи. 

Ті, хто займається риборозведенням у Дністровському водосховищі, вважають, що саме їх інтереси та кілька сотень тон штучно розведеної риби мають бути в пріоритеті у всієї країни.
Ті, хто ніколи не змиряться з таким становищем, науковці та екологічна громадськість України та Молдови, хто розуміє значення збереження дельти великої європейської річки, будуть завжди відстоювати інтереси колиски біологічного різноманіття Дністра, єдиного джерела питної води для мільйона людей.

Цитуємо доктора біологічних наук І. Русєва, який вже кілька десятиліть відстоює право дельти Дністра на життя:
«Екологічний попуск на Дністрі з Дністровського водосховища розпочався 15 квітня й повинен бути 30 діб. Максимальні витрати були заплановані на рівні 550 куб м/с з 24 по 28 квітня 2019 р. Вже пройшло більш 15 діб, але води в водно-болотних угіддях міжнародного значення, на площах Нижньодністровського національного природного парку, практично немає. Вона транзитом тече до Чорного моря. Такій обсяг води, яку дають для екопопуску, та короткі строки недостатні для обводнення дністровських водно-болотних угідь. Жадібність енергетиків, які тримають воду і дозують ії попуск для дельти, та “рибників” штучного водосховища, які “дбають” тільки про висихаючу ікру на берегах штучного водосховища, за рахунок високого статусу біорізноманіття дельти Дністра, вражають. Вони ігнорують важливість природного життя річки нижче по течії, незважаючи на шалені дощі в верхів’ях Дністра. Вода Дністра узурпована ними і вони фактично диктують життя європейської річки. А адміністрація Нижньодністровського нацпарку ще ні разу за 10 років існування не подавала до суду за величезні збитки природним екосистемам водно-болотних угідь міжнародного значення».

Ілля Тромбіцький, доктор біологічних наук з Молдови, Голова Асоціації «Хранителі Дністра» говорить: «Днестровское водохранилище может дать ежегодно менее 100 тонн рыбы, если его зарыбят толстолобиками. Если нет – втрое меньше. Дельта дает около 2000 тонн. Здесь, в низовьях, помимо рыбы размножаются и краснокнижные виды птиц. И вот против этой важной компенсационной меры, которая хоть чуть-чуть сглаживает огромный ущерб от нарушенного ГЭСами естественного гидрологического режима массой встают рыбники Черновиц, кстати, в основном, «с погонами», грозя водникам судами. А водники лишь исполняют решение двусторонней Днестровской комиссии, потому что Днестр – трансграничная река и интересы соседей тоже нужно учитывать. Но ведь исходная причина проблемы – ГЭСы. Не будь их – не нужен был бы и экопопуск! Так давайте вместе по-европейски бороться против плотин, а не против их вынужденных последствий!»

Треба сказати, що Нижньодністровський НПП вже кілька років приймає участь у засіданні міжвідомчої комісії щодо регламенту весняного екологічного паводку і заявляє про необхідні норми і терміни для екосистеми Нижнього Дністра. Науковий відділ моні торить рівень затоплення дельти і репродуктивні процеси, збирає інформацію про нанесення збитків водно-болотним угіддям міжнародного значення. Але цього, звичайно, недостатньо, щоб переломити ситуацію на користь збереження всієї річки, її унікальної природної екосистеми.

Символ Нижньодністровського НПП – червонокнижний блискучий ібіс, або коровайка – є одним із найбільш чутливих до стану ВБУ видів птахів. Постійне зменшення кількості цих птахів сигналізує про подальшу деградацію дельти річки. Не буде води – не буде життя!

На фото:  одинока коровайка на оз. Погорілому (весна 2018 р.)

Коровайка


  • -

Увага! Зміна суми оплати за короткострокову рекреацію

Шановні відвідувачі Нижньодністровського НПП!

Повідомляємо вас, що сума оплати за короткострокову рекреацію на території Парку (зокрема любительську риболовлю) змінилася  з урахуванням індексу інфляції та становить 30 грн з особи за добу (замість 25 грн).

Як і раніше, оплату можна провести через “Приват24” та термінали самообслуговування Приватбанку.

Нагадуємо інформацію:

Процедура оплати за короткострокову рекреацію на території Парку

Правові аспекти рекреаційної діяльності на території Парку


  • -

Робочі моменти: вилучення знарядь лову у Карагольській затоці

25.04.2019 р. співробітниками Нижньодністровського НПП під час природоохоронного рейду у Карагольській затоці вилучено 8 незаконно встановлених знарядь лову загальною довжиною приблизно 900 метрів.

Сітки у Караголі


  • -

Пам’яті Костецького Овсія Павловича

Кажуть, що не існує людей, яких не можна замінити… Може й так, але зустрічаються особистості, які привносять саме свою унікальну енергію, свої знання і досвід у спільну справу, чим впливають на хід історії.

57798858_1962657990523922_1611601849788399616_n

Овсій Павлович Костецький, який народився 24 квітня 1938 року, за своє життя посадив сотні тисяч дерев на схилах Дністровського лиману, чим захистив їх від руйнування і дав прихисток багатьом видам тварин. Він працював у лісовому господарстві, любив все живе і розумівся на законах Природи. Завжди підтримував ідею і багато зробив для того, щоб Нижньодністровський національний природний парк нарешті було створено. Великий, шумний, гострий на слово, веселий та розумний, безкомпромісний у питаннях захисту природних об’єктів – таким нам запам’ятався Овсій Павлович!

Він пішов у інші світи три роки назад, і ховали його у Всесвітній день лісу, 21 березня… Світла пам’ять унікальній Людині. Пам’ятаємо…

“Read More”

  • -

Всесвітній День Землі у Біляївській школі

До Всесвітнього Дня Землі у Біляївській школі №1 відбувся цікавий і пізнавальний захід – квест екологічний. “Чому рибалки недолюблюють пеліканів?”,”Чому лісовий кіт потрапив у Червону книгу?”, “Чи є необхідність сучасній людині носити натуральне хутро?” – ці та ще багато різних питань-проблем ми з’ясовували з 5-класниками.

“Read More”

  • -

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» запрошує до участі

1 травня стартує конкурс фотографій природоохоронних територій
«Вікі любить Землю». Протягом місяця всі охочі можуть подавати свої роботи та змагатися за перемогу у кількох конкурсних номінаціях.

Вікі любить Землю 2019

“Read More”

  • -

Сезон тиші на Дністрі

Забороняється лов водних біоресурсів:

– на період з 15 квітня по 15 червня 2019р. – у річці Дністер з рукавом Турунчук та заплавних озерах (заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця);
– на період з 15 квітня по 31 липня 2019р. – у Дністровському лимані з плавнями (заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця).

Екологічна тиша на території природно-заповідного фонду

У період з 1квітня по 15 червня у зв’язку з масовим розмноженням диких тварин забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, феєрверки, проведення вибухових робіт, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних заходах).


  • -

Робочі моменти: вилучення знарядь лову у заповідній зоні

Сьогодні вранці, інспекторами Маяківського ПНДВ Нижньодністровського НПП у заповідній кілометровій зоні Дністровського лиману було вилучено знаряддя лову без відповідних бірок встановленого зразка, а саме, більше 70-ти раколовних ятерів. Під час вилучення всі раки були обережно звільнені з сіток і одразу випущені у воду. Самі знаряддя лову відправлені до складу для подальшого встановлення їх господарів-порушників.

На фото – так виглядає Дністровський лиман у травні-червні.
Вилучені знаряддя лову 17.04.2019 р.


  • -

Браконьєрство в заповідній зоні Дністровського лиману

Вийшов старий до синього лиману та й закинув свою сітку…
Далі було не так, як у Пушкіна, бо не ті часи, не ті старі та й риба не та…
Без лірики, справи відбувалися таким чином…

На території Нижньодністровського НПП при проведенні природоохоронних заходів було затримано порушника, рибалку ТОВ «Кристал-Південь», Коклонського М.О. 

Отже, рибалка о 4-й ранку, в районі єрика, що веде до озера Тіора, знаходиться у заповідній зоні!!! Дністровського лиману, на відстані 100 метрів від берега і витягає сітки із води, без розпізнавальних віх чи буїв. У човні знаходились не марковані бірками встановленого зразка сітки з обвічкованою в них рибою.

“Read More”

Блог

Пошук