Африканська чума свиней: пам’ятка населенню

  • -

Африканська чума свиней: пам’ятка населенню

Коротка довідка.

Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) — це контактне вірусне захворювання домашніх і диких свиней. Воно передається при прямому контакті здорових і хворих тварин, через продукти зі свинини, кліщами і механічно (транспортними засобами при переміщенні тварин). Ефективної вакцини не існує. Майже все поголів’я хворих свиней гине, а тварин з підозрою на це захворювання знищують. Для людини АЧС безпечна. Основними причинами поширення АЧС є неконтролюєма міграція диких кабанів та відсутність дієвого контролю при переміщенні живих свиней та сировини тваринного походження, а також низький урівень біобезпеки свиногосподарств.

Як виглядає АЧС і що необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин у цей час виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму. Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність шкіри та значні крововиливи . Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби.

Будь-які аномалії в поведінці свиней слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста, адже ознаки хвороби можуть бути надзвичайно розмаїтими і не завжди відповідати типовому опису перебігу цього захворювання. Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню

Ситуація з АЧС в Україні та зокрема в Одеській області у 2018 р.

Незважаючи на постійну роботу, спрямовану на профілактику АЧС, епізоотична ситуація на території України подовжує залишатися складною. Останні випадки захворювання на АЧС у 2018 р. зареєстровано на територіях мисливських угідь у Донецькій та Луганській областях (захворювання диких кабанів) та у приватних фермерських господарствах в Чернівецькій області і в Савранському районі Одеської області.

В аграрному секторі Овідіопольського району свинарство – одна із провідних галузей: станом на березень 2018 р. у районі функціонують 7 свиногосподарств (995 голів свиней), в приватному секторі утримується 2204 голови свиней. Але згідно проведення у лютому 2018 р. епізоотичних обстежень та за інформацією, яка надійшла від спеціалістів Овідіопольскої районної державної лікарні ветеринарної медицини, заходи з підтримання та підвищення рівня біобезпеки у свиногосподарствах реалізовані не в повній мірі.

Ігнорування суб’єктами господарювання будь-яких елементів біобезпеки (санпропускники, дезбар’єри, дезкилимки, спецодяг), відсутність лабораторних досліджень кормів та води, ігнорування термічної обробки кормів та контролю якості дезінфекції приміщення – все це створює додаткову загрозу виникнення АЧС.

Загальні профілактичні заходи для запобігання випадків захворювання на АЧС:

  • Здійснення постійного моніторингу за фізіологічним станом тварин та інформування районних держслужб ветеринарної медицини про випадки підозри на захворювання.
  • Дотримання правил біобезпеки у свиногосподарствах (наявність санпропускників, дезбар’єрів, дезкилимків, використання спецодягу, проведення регулярної дезінфекції тощо).
  • Використання термічної обробки кормів.
  • Забезпечення дієвого контролю за переміщенням живих свиней та продукції з них.
  • Заборона торгівлі харчовими продуктами тваринного походження (м’ясом свинини) у невстановлених місцях та на стихійних ринках; відмова від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
  • Проведення депопуляції (зниження чисельності) диких свиней до стабілізації епізоотичної ситуації.
  • Дотримання вимог біобезпеки під час полювання та/або під час проведення будь-яких інших заходів, пов’язаних із відстрілом та вилученням диких тварин із природного середовища.
  • Надання дозволу на використання туш впольованих диких кабанів лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень на АЧС.
  • Проведення заходів з підгодівлі диких кабанів протягом усього року з метою недопущення їх міграції.
  • Проведення роз’яснювальної роботи серед населення та власників тварин про небезпеку АЧС, необхідність організації біозахисту приватних господарств та підприємств, діяльність яких пов’язана з обігом свиней.

Блог

Пошук