Дністровська ГЕС та екологічний попуск з водосховища: дельта Дністра на межі екологічної катастрофи

  • -

Дністровська ГЕС та екологічний попуск з водосховища: дельта Дністра на межі екологічної катастрофи

Навесні кожного року, починаючи з кінця 80-х років ХХ століття, на Дністрі починається битва за воду! Бо самою важливою подією у басейні р. Дністер, яка найбільше впливає на її екологічний стан, стала поява Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. 

Ті, хто керують цим гідроенергетичним комплексом протягом багатьох років не враховують природні екологічні закони по яким живуть річки. В результаті порушення водообміну у весняно-літній період, коли воду, необхідну для запуску усіх життєвих процесів, просто затримували у водосховищі ГЕС, дельта Дністра вже не раз стояла на межі катастрофи. 

Ті, хто займається риборозведенням у Дністровському водосховищі, вважають, що саме їх інтереси та кілька сотень тон штучно розведеної риби мають бути в пріоритеті у всієї країни.
Ті, хто ніколи не змиряться з таким становищем, науковці та екологічна громадськість України та Молдови, хто розуміє значення збереження дельти великої європейської річки, будуть завжди відстоювати інтереси колиски біологічного різноманіття Дністра, єдиного джерела питної води для мільйона людей.

Цитуємо доктора біологічних наук І. Русєва, який вже кілька десятиліть відстоює право дельти Дністра на життя:
«Екологічний попуск на Дністрі з Дністровського водосховища розпочався 15 квітня й повинен бути 30 діб. Максимальні витрати були заплановані на рівні 550 куб м/с з 24 по 28 квітня 2019 р. Вже пройшло більш 15 діб, але води в водно-болотних угіддях міжнародного значення, на площах Нижньодністровського національного природного парку, практично немає. Вона транзитом тече до Чорного моря. Такій обсяг води, яку дають для екопопуску, та короткі строки недостатні для обводнення дністровських водно-болотних угідь. Жадібність енергетиків, які тримають воду і дозують ії попуск для дельти, та “рибників” штучного водосховища, які “дбають” тільки про висихаючу ікру на берегах штучного водосховища, за рахунок високого статусу біорізноманіття дельти Дністра, вражають. Вони ігнорують важливість природного життя річки нижче по течії, незважаючи на шалені дощі в верхів’ях Дністра. Вода Дністра узурпована ними і вони фактично диктують життя європейської річки. А адміністрація Нижньодністровського нацпарку ще ні разу за 10 років існування не подавала до суду за величезні збитки природним екосистемам водно-болотних угідь міжнародного значення».

Ілля Тромбіцький, доктор біологічних наук з Молдови, Голова Асоціації «Хранителі Дністра» говорить: «Днестровское водохранилище может дать ежегодно менее 100 тонн рыбы, если его зарыбят толстолобиками. Если нет – втрое меньше. Дельта дает около 2000 тонн. Здесь, в низовьях, помимо рыбы размножаются и краснокнижные виды птиц. И вот против этой важной компенсационной меры, которая хоть чуть-чуть сглаживает огромный ущерб от нарушенного ГЭСами естественного гидрологического режима массой встают рыбники Черновиц, кстати, в основном, «с погонами», грозя водникам судами. А водники лишь исполняют решение двусторонней Днестровской комиссии, потому что Днестр – трансграничная река и интересы соседей тоже нужно учитывать. Но ведь исходная причина проблемы – ГЭСы. Не будь их – не нужен был бы и экопопуск! Так давайте вместе по-европейски бороться против плотин, а не против их вынужденных последствий!»

Треба сказати, що Нижньодністровський НПП вже кілька років приймає участь у засіданні міжвідомчої комісії щодо регламенту весняного екологічного паводку і заявляє про необхідні норми і терміни для екосистеми Нижнього Дністра. Науковий відділ моні торить рівень затоплення дельти і репродуктивні процеси, збирає інформацію про нанесення збитків водно-болотним угіддям міжнародного значення. Але цього, звичайно, недостатньо, щоб переломити ситуацію на користь збереження всієї річки, її унікальної природної екосистеми.

Символ Нижньодністровського НПП – червонокнижний блискучий ібіс, або коровайка – є одним із найбільш чутливих до стану ВБУ видів птахів. Постійне зменшення кількості цих птахів сигналізує про подальшу деградацію дельти річки. Не буде води – не буде життя!

На фото:  одинока коровайка на оз. Погорілому (весна 2018 р.)

Коровайка


Блог

Пошук