Author Archives: admin

  • -

Протока Широка – “дністровські джунглі”

Ще на початку квітня працівники Нижньодністровського НПП проводили розчистку протоки Широкої від старих дерев, які протягом кількох років накопичувалися на берегах і створювали перешкоди для безпечного руху водного транспорту.

Протокою Широкою рухаються всі, хто відвідує екологічний маршрут «Дністровська Амазонія», або заїжджає на Біле озеро, або виїздить на риболовлю з Турунчука на Дністер. Це є зона регульованої рекреації парку, і можна сказати, одне з місць з найбільшою кількістю відвідувачів.

На обох берегах протоки розташувався справжній заплавний ліс, який під час паводків на тривалий час підтоплюється і тому має небагатий видовий склад деревних рослин. Такі вологі умови можуть витримати верба біла і тополя біла, але зустрічаються і ясени, в’язи, тополя чорна, верба сіра та кущі калини, ожини, аморфи. Загадковість та казковість придають зарості дикого винограду та хмілю, які обплітають дерева і звисають з верхніх ярусів лісу до нижніх. І кожен куточок наповнений життям, бо тут мешкає багато видів тварин, а особливо птахів. То ж недарма ця місцевість отримала від людей назву «джунглі», а туристичний маршрут – «Дністровська Амазонія». А групи повалених дерев доповнювали вигляд непрохідних заростів, і якщо б це була заповідна зона національного парку, то їх ніхто б не мав права чіпати. Оскільки мова йде про зону регульованої рекреації, то тут можливі дії для облаштування місць відпочинку і покращення умов для безпечного руху човнів та катерів. Тому для працівників парку було важливо почистити ділянки берегів протоки, що вони успішно й виконали ще до початку туристичного сезону. За це їм вдячні перевізники, що катають відвідувачів дністровського краю, не наражаючи людей та техніку на небезпеку. 

А Широка протока вабить зеленими берегами, яскравими жовтими вогниками ірисів болотних, співами вивільг та шелестом крил білих, сірих, рудих чапель, бакланів та пеліканів…


  • -

Повноводдя на Дністрі

Висока вода, яка затопила майже всі ділянки суходолу у пониззі Дністра, потихеньку спадає. Нагадуємо, що паводок стався в результаті попусків великих обсягів води з водосховища Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. Зазвичай цей гігант гідроенергетики не такий щедрий і «цідить» весняну воду невеликими порціями, залишаючи дністровську дельту і далі висихати та вигорати. Але цього року рясні дощі спровокували різкий підйом рівня води, швидке заповнення водосховища і вимушені попуски. Такого повноводдя дельта Дністра давно не відчувала!

Дикі кабани та косулі знаходять собі острівці суходолу для того, щоб пережити складний період. По інформації інспекторів Парку гнізда птахів на озерах не постраждали. Які втрати серед дрібних ссавців – це стане зрозуміло, коли вода повністю звільнить острови суходолу. Поки що при обстеженні території у районі Білого озера було знайдено одного загиблого сліпака. Цікаво, що заплавний ліс, який ще досі стоїть у воді, весь кишить у своїх верхніх ярусах. Там і безліч птахів, і вужі з жабами, а водяні щури скачуть по гілкам, як мавпочки. Армії комарів не дають шансу щось довго роздивлятися. А один водяний щур (якого ще називають нориця, чи полівка водяна і належить до сімейства хом’якових) знайшов собі сухе помешкання у дуплі дерева. І якраз в момент самоспоглядання попав в об’єктив фотокамери.

Живий водний світ!
Це для нас, людей, повінь може принести збитки, бо часто дороги прокладаються і будівлі розміщаються у прибережно-захисних смугах. А ось річкові екосистеми після довгого посушливого періоду разом з повноводдям отримують заряд життєвої енергії та відновлення природної рівноваги.
Все буде добре! Природа знає краще!


  • -

Всесвітній день навколишнього середовища у Нижньодністровському НПП

У Всесвітній день навколишнього середовища кожна свідома людина має зробити свій внесок у природоохоронну справу. Бо прийшовши у цей світ, постійно і жорстко використовуючи природні ресурси, ми вже завинили перед природою планети і власними майбутніми поколіннями. Тому й заснували свято згідно з резолюцією, прийнятою в червні 1972 року на Стокгольмській конференції по захисту навколишнього середовища (Stockholm Conference on the Human Environment), яке мало привертати увагу всього світу до проблем збереження природи. 
І саме постійна екологічна освіта, виховання відповідального ставлення до довкілля дає шанс людству на збереження нашого спільного дому, наших річок і гір, морів і лісів, всієї нашої Землі.

У Нижньодністровському НПП 5 червня приймали першу групу відвідувачів нової екологічної стежки «Шепіт заплав». Учні та вчителі Яськівського ЗЗСО І-ІІІ ст. мали змогу впевнитися у красі і силі природи Нижнього Дністра. Бо стежка пролягає по місцевості, яка перенесла вже кілька господарських перетворень, але все одно залишається привабливою для безлічі птахів та інших тварин. Діти слухали розповіді про дністровських мешканців, милувались зграями пеліканів та сімейними сценами з життя лебедів, дуже обережно й тихо рухалися в тій зоні, де плавали дикі качки з виводками, щось постійно фотографували. Незважаючи на спеку, усі вийшли зі стежки з відчуттям причетності до світу краси та відповідальності за збереження навколишнього середовища. 

А вже пізніше, підчас зустрічі зі студентами Одеського державного екологічного університету, які проходять практику на берегах Дністра, ми з’ясовували, яку роль може зіграти кожна людина, а особливо фаховий еколог, у вирішенні проблем довкілля. І що значно легше отримати гарну оцінку за одну з екологічних дисциплін, чим порушити свій спокій і вийти з пікетом на захист річки або гірського масиву…
Та все ж, продовжуємо свою справу, саджаємо дерева, воюємо зі сміттям, вчимо молодь, вчимося самі, захоплюємося світом!

Закат на Дністрі

У Дністровському лимані


  • -

Час високої води на Дністрі

На Дністрі продовжується час високої води. Для людей це – ряд проблем, таких як підтоплення домівок, знищення врожаїв, зруйновані мости та дамби, погіршення якості питної води. У нижній частині річки усі служби, які контролюють проходження паводку, знаходяться в очікуваннях критичного рівню, коли починається затоплення траси Одеса-Рені. І дійсно, при показнику 155 см по гідрологічному посту Маяки у 2008 році вже відбувався перелив води через дорогу в районі 51-52 км. Але у минулому році під час реконструкції траси рівень дорожнього полотна було піднято, тому картина суттєво змінилася і переливу паводкової води скоріш за все не відбудеться (шкода, але під час ремонту дороги керівники області не скористалися рекомендаціями екологів про прокладання проходів для тварин під полотном!)

Рівень води

А ось каналізаційні стоки щедро «здобрюють» дністровську воду. Це підтверджується характерним кольором піни та запахом, який відчувається при наближенні до річки вранці. Звідки? З усіх баз відпочинку, типу «Маямі», «Хатки», «Ватерсіті» та ін. І нехай господарі цих помешкань на воді з жаром розповідають, що вони «за екологію» і їх туалети систематично відкачуються, а загони перевіряльників порушень при забудові природозахисної смуги не помічають цих порушень, правди тут не заховаєш! 
Ну це все про людей, які постійно шкодять і собі і довкіллю…

А от дельта річки давно не отримувала такого зарядження життєвою силою та енергією повноводдя! Плавні як губка насичуються запасами вологи, промиваються єрики та озера, зеленіють соковитими травами вологі луки. На мілководдях живляться зграйки білих чапель та коровайок, навіть вдень гудять армії комарів, є ризик підтоплення гнізд крячків на Білому озері. У заплавному лісі висока вода вносить свої корективи у життя тварин і може бути небезпечною для них. Але повного затоплення не відбувається, і є вільні від води ділянки суходолу. На фото можна побачити, як мурахи рятуються на листі лопуха. А ось сталася нечаста зустріч з земляною жабою-часничницею, що сидить на дереві. Під час високої води тварини теж мають свої ризики, але так відбувалося тисячі і тисячі років. 

 Раніше, до побудови Дністровської ГЕС у Чернівецькій області, майже кожної весни здійснювалося обводнення дельти, а коли гребля перекрила русло Дністра, то порушився нормальний гідрологічний режим і пониззя часто залишалося без весняної води. Тож і цьогорічне повноводдя скоріше є виключенням із правил, бо сталося в результаті великих опадів.
А поки є вода – у дельті вирує життя!


  • -

Дністер для всіх! (до Міжнародного Дня Дністра)

Дністер заслуговує на велике свято у свій День! Вже кілька років поспіль останню неділю травня зацікавлені люди присвячують нашій транскордонній річці і проводять різні заходи на дністровських берегах України та Молдови.

Гасло цьогорічного Міжнародного Дня «Дністер для всіх!». Він не тільки для гідроенергетики, а й для пиття, не тільки для людей з їх потребами, які постійно зростають, а й для всього природного різноманіття, не тільки для риби, а й для птахів з комахами. Невідомо, наскільки широко розповсюдився звичай святкування Міжнародного Дня Дністра і можливо, що у кожному містечку чи селі на дністровських берегах люди шанують свою річку і роблять для неї добрі справи. 

Панорама Дністра

Цього року великі та різноманітні заходи проводилися у молдовському місті Вадул-луй-Воде та українському Івано-Франківську. Там відбувалися концерти, виступи поважних гостей, нагородження переможців різноманітних «дністровських» конкурсів та інші заходи. Ну це як ювілей у дуже старенького дідуся, який вже й не пам’ятає всіх своїх правнуків і йому свято вже не дуже й потрібне. А ось багато-численним нащадкам важливо поспілкуватися для вирішення спільних проблем і порадіти, що дідусь ще нівроку.

День Дністра

І дійсно, цього року Дністер разом зі своїми притоками показав людям свій суворий характер. Зливи спровокували підтоплення, пошкодження майна і навіть людські жертви. А ще – багато запитань та пошуків причин біди, яка сталася… Чи навчили чомусь людей катастрофічні події на Дністрі у 2008 році? Може зменшили вирубку карпатських лісів, які раніше стримували силу катастрофічних паводків, чи може перестали забудовувати заплави? Де обіцяні додаткові гідрологічні пости? Коли люди зрозуміють, що краще не витрачатися на компенсації збитків, а діяти на випередження? Бо давно вже необхідно мати стратегічне планування по захисту річок і лісів! Якщо ми їх захистимо і відновимо, то матимемо надію, що й вони нам віддячать! І потече далі старий Дністер спокійно і врівноважено, і понесе води свої не для руйнації , а для злагоди і достатку людей з обох берегів та для повноцінного життя всієї дністровської природи! Дністер для всіх!

Фото з відкритих джерел (автори: Тетяна Сторчак (1-2), Сергій Зисько (4-5), Микола Степанок (8)):

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

Європейський день парків та підготовка нового маршруту

Європейський день парків святкують 24 травня по всій Європі вже 20 років! Саме у цей день травня 1909 року, у Швеції було створено перші Національні парки з метою збереження природних територій. Пролетіло криваве ХХ-е століття, мчить технологічне ХХІ-е, а в Європі вже нараховують майже триста заповідників та національних парків. І серед них перлини Північного Причорномор’я – території ПЗФ Одеської області – два національних парка, Нижньодністровський і «Тузлівські лимани» та Дунайський біосферний заповідник.

У цей день працівники нашого Нижньодністровського займалися підготовкою до нового туристичного сезону. Відділи екоосвіти та рекреації пройшли по маршруту новоствореної екостежки «Шепіт заплав», яка розташована у господарській зоні парку, на очисних спорудах біля Карагольської затоки. Маршрут має невелику зручну протяжність до 3 км, 5 тематичних зупинок і можливість під’їзду транспорту до початку і кінця стежки. Спроектовано інформаційні стенди, які будуть розміщені на зупинках і мають розповісти , попередити та зацікавити відвідувачів. Створено текст екскурсії, в якій будуть розповіді про таємне життя заплав, про пристрасті у пташиних сім’ях, історію стародавніх поселень та про Дністрову колиску – Карагольську затоку.

Оскільки стан очисних споруд плачевний, то в деяких місцях відчувається запах сірководню, але це не буває постійно. Усі можливі неприємні відчуття перекриває захоплення від різноманітності пташиного світу, який має зацікавити навіть бувалих бьодвотчерів. А для школярів буде цікаво і корисно познайомитися з куточком природи, який знаходиться під складним антропогенним впливом, але не втрачає своєї привабливості. Створення нового маршруту – це добрий подарунок від нашого Нижньодністровського НПП у Європейський день парків!

Трохи фото з маршруту «Шепіт заплав»:

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття

День біорізноманіття

Що уявляє пересічна людина, коли чує термін “біологічне різноманіття”? Найчастіше – яскравий калейдоскоп із представників флори і фауни, які існують десь у горах, лісах, морях, річках. Насправді, це поняття треба розуміти значно ширше, а саме, як світ усіх живих організмів і людини у тому числі. 

Відомо, що біорізноманіття нашої планети – це приблизно 8,7 млн. біологічних видів, з яких тільки 1,6 млн. описані наукою. Будь-який живий організм грає свою роль в екосистемі, бо є часткою харчового ланцюга, з яких складаються харчові мережі. Якщо одна частинка такого ланцюга випадає, під загрозою знаходиться вся екосистема. 

Прийнята у 2000 році Конвенція ставить за мету збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях. Важливою задачею оголошеного генеральною Асамблеєю ООН Дня є поглиблення розуміння того, що біологічне різноманіття є основою життя і його збереження – це необхідна умова для існування людини. А інтенсивне використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів.

Крістіана Ралмер, Виконавчий Секретар Конвенції зазначила: “Біорізноманіття – це їжа яку ми їмо, це вода яку ми п’ємо, це також повітря яким ми дихаємо. Більш того, біорізноманіття це частина нас, так як і ми, люди, є частиною природи”. 

Під час обговорень таких життєво важливих тем із школярами важливо донести до них думку, що кожна дія має свої наслідки, бо як стверджує один із законів екології – все пов’язано зі всім. І якщо ви жалієте тварин і рослини взагалі, але не прибираєте за собою пластик, любите спостерігати за польотами птахів, але забудовуєте береги – всі ці дії вбивають світ природи, вбивають біологічне різноманіття вбивають майбутнє людства.

У 3-Б класі Маяківського ЗОС І-ІІІ ст. діти спілкуються з представниками Нижньодністровського НПП вільно і невимушено, мають багато власних думок і пропозицій щодо збереження біорізноманіття. Но і для них було несподіванкою з’ясування того, що відразливі, з їх точки зору, черви, гусінь, вужі теж являються необхідною ланкою живого світу. Що шакал, з мультику відомий, як хитра і підступна тварина, теж має право на свою екологічну нішу, а маленькі черепахи на березі річки зовсім не загубилися і їх не можна забирати додому, щоб “врятувати”.

Діти разом зі своєю вчителькою, Надією Миколаївною Гук, познайомилися з багатим біологічним різноманіттям Нижньодністровського НПП. Вони вирішили стати “екологічним” класом і обов”язково влітку відвідати нову екологічну стежку “Шепіт заплав”, яку створюють фахівці Парку.

День біорізноманіття

Тільки систематичне екологічне виховання може дати справжнє розуміння про основи життя і дати надію, що досягти сталого розвитку суспільства цілком можливо.


  • -

Всесвітній День захисту клімату у Маяківській школі

Всесвітній День Захисту Клімату відзначається щорічно в усьому світі 15 травня. Мета свята — звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату. Установа цього свята стала відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.

Цього дня, у 6-Б класі Маяківського ЗСО І-ІІІ ст., пройшов захід, присвячений такій важливій темі, як вплив змін клімату на життя людства. 
Як говорити про зміни клімату простими словами, так, щоб було зрозуміло кожній людині, а особливо – дитині? На думку екологів і метеорологів, відстрочити катастрофічні зміни людству цілком під силу, бо багато що залежить від кожного жителя планети. І тому ці розумні шестикласники разом із своїм класним керівником, Варварою Олексіївною Куль, не тільки освітлювали проблему, а ще з’ясовували, що саме треба робити, аби загальмувати несприятливий сценарій розвитку подій.

Даніель Лойко, переможець кількох конкурсів юних айтішників, підготував презентацію про вплив кліматичних змінна життя людей. А юна поетеса Ганна Маяровська, призерка басейнового конкурсу «Барви Дністра», прочитала свого нового вірша, присвяченого відповідальності сучасних людей перед майбутнім поколінням. Музикальний етюд, виконаний на гітарі Андрієм Садовником, підняв настрій і розвіяв напругу занадто серйозної теми. Всі учасники були активні та зацікавлені запропонувати шляхи вирішення проблеми. З’ясували, що можна, наприклад, рідше користуватися автомобілем, використовувати у своїй квартирі енергозберігаючі джерела освітлення, брати участь у посадках дерев і захищати зелені насадження. 

По підрахункам вчених для того, щоб знівелювати негативний вплив на атмосферу вихлопів автомобілів , на кожну машину має припадати не менше 30 дерев. Тому ми з учасниками заходу спланували завдання на літо – підрахувати, скільки авто і скільки дерев знаходяться на території села Маяки. А ще діти вирішили, що будуть допомагати працівникам Нижньодністровського НПП прибирати береги Дністра від пластику, який залишається від рибалок та відпочивальників і приносить велику шкоду нашій річці, Чорному морю та Світовому океану.

Зустріч була корисною для всіх. Діти з’ясували, що вони теж можуть впливати на майбутнє. А ми, дорослі, черговий раз упевнилися, які ж талановите та розумне покоління підростає! 
Дякую, 6-Б! Дякую, Варваро Олексіївно!

День клімату у Маяківській школі


  • -

До Всесвітнього Дня мігруючих птахів

Із усіх наших сусідів по планеті птахи найбільше вражали людську уяву і ставали героями легенд, казок, прислів’їв. Бо саме пташині крила і можливості, які вони надавали, бажання побачити світ з висоти пташиного польоту найбільше приваблювало людей у цих істотах. 
Птахи мігрують, переміщаються по світу, як і тисячі років назад, але ми, люди, все більше їм заважаємо…

Проблеми перелітних птахів вже давно хвилюють прогресивне співтовариство, про що свідчить підписання Міжнародної конвенції з охорони птахів у 1906 р. і Міжнародного договору про перелітних птахів, який був ратифікований у 1918 р. З 2006 року День перелітних птахів проводиться у всьому світі, щоб привернути увагу людства до пташиних проблем, яких стає все більше.
Тема Всесвітнього дня мігруючих птахів 2019 р.: «Захист птахів: вирішення питань забруднення пластиком!» – повинна приверути увагу людства до негативного впливу забруднення пластиком для перелітних птахів та на їх середовища існування.

Поки летять птахи, їх супроводжують шторми та посухи, нестача їжі та мисливці, вирубані ліси та забудовані водно-болотні угіддя, ЛЕПи та вітрогенератори. І природа буває немилосердною, але найбільше шкоди під час перельоту птахів все ж завдає людська діяльність. І поки ми не можемо відмовитися від ліній електропередач, антен та веж, то необхідно хоча б наполегливіше боротися за збереження біотопів та проти забруднення водойм. 
Пластик створює неабияку загрозу усій дикій природі, а особливо – птахам, рибам, черепахам, які приймають пластикове сміття за їжу, не можуть його переварити і вмирають від отруєння. Тварини можуть загинути, заплутавшись і задихнувшись у пластиковому пакеті. Також, накопичення пластика створює умови для акумулювання отруйних речовини у воді, що повільніше, але теж вбиває живих істот. 

Також, не забуваємо про характерну для нижньодністровської місцевості проблему, що покинуті рибальські тенета, ятері стають смертельною пасткою для птахів.

Про шкоду, яку завдає пластик довкіллю треба нагадувати постійно, скорочувати його використання, шукати можливості його переробки. У нашому «пташиному» регіоні важливо частіше прибирати береги Дністра й Турунчука, щоб мінімізувати попадання сміття до лиману, а потім до Чорного моря. 

Друзі Нижньодністровського НПП, учні Яськівського ЗЗСО І-ІІІ ст. та члени гуртка «Географічне краєзнавство» Біляївського районного БДЮТ з керівником, Тетяною Блохіною, крім прибирання берегів Турунчука ще займаються спостереженням за птахами своєї місцевості і консультуються з фахівцями парку. Сьогодні вони зустріли зграйку з 10 крачок, біля школи – 2 пари вивільг, шпаків, ластівок сільських, а також спостерігали 2 драматичні історії про совеня, що випало з гнізда і про п*ятірку лелек, які сваряться, бо не можуть поділити гніздо . 

Інспектор Маяківського відділення О. Лупашко спостерігав з учнями в районі Карагольської затоки та очисних споруд за справжнім пташиним базаром. Там були: 400 рожевих та 120 кучерявих пеліканів, 320 великих та 80 малих бакланів, 240 сірих гусей, 160 лебедів-шипунів, 600 лисок, 140 ос.черні білоокої, 94 бджолоїдки, 520 берегових ластівок.
А начальник Біляївського відділення О. Уманський сфотографував «пеліканову феєрію»з 700 рожевих велетнів на викаті Глубокого Турунчука, танок 17 коровайок і одиноку жовту чаплю на гнізді в районі Білого озера. 

Чудове пташине царство дельти Дністра! Бережімо!


  • -

Дністровська ГЕС та екологічний попуск з водосховища: дельта Дністра на межі екологічної катастрофи

Навесні кожного року, починаючи з кінця 80-х років ХХ століття, на Дністрі починається битва за воду! Бо самою важливою подією у басейні р. Дністер, яка найбільше впливає на її екологічний стан, стала поява Дністровської ГЕС у Чернівецькій області. 

Ті, хто керують цим гідроенергетичним комплексом протягом багатьох років не враховують природні екологічні закони по яким живуть річки. В результаті порушення водообміну у весняно-літній період, коли воду, необхідну для запуску усіх життєвих процесів, просто затримували у водосховищі ГЕС, дельта Дністра вже не раз стояла на межі катастрофи. 

Ті, хто займається риборозведенням у Дністровському водосховищі, вважають, що саме їх інтереси та кілька сотень тон штучно розведеної риби мають бути в пріоритеті у всієї країни.
Ті, хто ніколи не змиряться з таким становищем, науковці та екологічна громадськість України та Молдови, хто розуміє значення збереження дельти великої європейської річки, будуть завжди відстоювати інтереси колиски біологічного різноманіття Дністра, єдиного джерела питної води для мільйона людей.

Цитуємо доктора біологічних наук І. Русєва, який вже кілька десятиліть відстоює право дельти Дністра на життя:
«Екологічний попуск на Дністрі з Дністровського водосховища розпочався 15 квітня й повинен бути 30 діб. Максимальні витрати були заплановані на рівні 550 куб м/с з 24 по 28 квітня 2019 р. Вже пройшло більш 15 діб, але води в водно-болотних угіддях міжнародного значення, на площах Нижньодністровського національного природного парку, практично немає. Вона транзитом тече до Чорного моря. Такій обсяг води, яку дають для екопопуску, та короткі строки недостатні для обводнення дністровських водно-болотних угідь. Жадібність енергетиків, які тримають воду і дозують ії попуск для дельти, та “рибників” штучного водосховища, які “дбають” тільки про висихаючу ікру на берегах штучного водосховища, за рахунок високого статусу біорізноманіття дельти Дністра, вражають. Вони ігнорують важливість природного життя річки нижче по течії, незважаючи на шалені дощі в верхів’ях Дністра. Вода Дністра узурпована ними і вони фактично диктують життя європейської річки. А адміністрація Нижньодністровського нацпарку ще ні разу за 10 років існування не подавала до суду за величезні збитки природним екосистемам водно-болотних угідь міжнародного значення».

Ілля Тромбіцький, доктор біологічних наук з Молдови, Голова Асоціації «Хранителі Дністра» говорить: «Днестровское водохранилище может дать ежегодно менее 100 тонн рыбы, если его зарыбят толстолобиками. Если нет – втрое меньше. Дельта дает около 2000 тонн. Здесь, в низовьях, помимо рыбы размножаются и краснокнижные виды птиц. И вот против этой важной компенсационной меры, которая хоть чуть-чуть сглаживает огромный ущерб от нарушенного ГЭСами естественного гидрологического режима массой встают рыбники Черновиц, кстати, в основном, «с погонами», грозя водникам судами. А водники лишь исполняют решение двусторонней Днестровской комиссии, потому что Днестр – трансграничная река и интересы соседей тоже нужно учитывать. Но ведь исходная причина проблемы – ГЭСы. Не будь их – не нужен был бы и экопопуск! Так давайте вместе по-европейски бороться против плотин, а не против их вынужденных последствий!»

Треба сказати, що Нижньодністровський НПП вже кілька років приймає участь у засіданні міжвідомчої комісії щодо регламенту весняного екологічного паводку і заявляє про необхідні норми і терміни для екосистеми Нижнього Дністра. Науковий відділ моні торить рівень затоплення дельти і репродуктивні процеси, збирає інформацію про нанесення збитків водно-болотним угіддям міжнародного значення. Але цього, звичайно, недостатньо, щоб переломити ситуацію на користь збереження всієї річки, її унікальної природної екосистеми.

Символ Нижньодністровського НПП – червонокнижний блискучий ібіс, або коровайка – є одним із найбільш чутливих до стану ВБУ видів птахів. Постійне зменшення кількості цих птахів сигналізує про подальшу деградацію дельти річки. Не буде води – не буде життя!

На фото:  одинока коровайка на оз. Погорілому (весна 2018 р.)

Коровайка