Author Archives: admin

  • -

До Всесвітнього Дня боротьби проти гребель

Про те, що над Дністром нависла нова загроза, представники природоохоронних організацій та фахівці чули давно, але не вірили, що це можливо… Занадто безумним здавався проект побудови у середній частині рівнинної річки шести нових ГЕС. Але прийняття КМУ 13.07.2016 р. Програми розвитку гідроенергетики України на період до 2026 року, якою передбачається будівництво каскаду 6-ти дністровських гідроелектростанцій з водосховищами, показало, що у суспільства попереду ще багато роботи.

Здійснення цього проекту гідробудівництва принесе непоправну шкоду екосистемам всього Дністра, на територіях України і Республіки Молдови і поставить під загрозу забезпечення питною водою мешканців Одеської області.

Нижньодністровський національний природний парк охоплює два рамсарських водно-болотних угіддя – «Межиріччя Дністра і Турунчука» та «Північна частина Дністровського лиману», які за умови здійснення проекту , припинять своє існування.

Активну позицію у справі боротьби за воду зайняла громадська рада при Біляївській РДА Одеської області. Проводилися зустрічі з науковцями та фахівцями природоохоронної справи, формувалася і надсилалися звернення до депутатів всіх рівнів, керівників установ, Прем’єр-міністра та Президента країни. Сільські ради сел – Градениці, Яски, Троїцьке, міська рада Біляівки, Біляївська райрада прийняли на сесіях важливі рішення про шкідливість можливого будівництва 6-ти ГЕС і свій протест проти цього. Рух місцевих громад, громадських організацій, наукових установ звернув увагу на дану проблему Одеської обласної ради, депутати якої (повільніше, ніж нам усім хотілося, але все ж таки) прийняли звернення до центральної влади про небезпеку появи нових ГЕС на Дністрі.

14 березня у світі відмічають День боротьби проти гребель. Для населення Одещини, для Нижньодністровського НПП – це не чергова дата екологічного календаря! Це наша особиста боротьба за воду та життя! І ми не зупинимося!

На фото члени громадської ради при Біляївській РДА.

14.03.19


  • -

Хроніка однієї пожежі (11.03.2019)

13.15 – надійшла інформація, що пилова буря рухається у південно-східному напрямку, від м. Біляївка до с. Маяки.
13.20 – за допомогою анемометра вимірюємо швидкість вітру. 8-10 м/сек, пориви до 15 м/сек, і спостерігаємо, як темніє небо і сонце ледь проглядає через димову завісу. Це знову пожежа!
13.20- 14.30 – розвиток вогняних подій. Полум’я і дим рухаються вздовж траси Одеса-Рені і стариці Старий Турунчук. Пожежні машини чатують біля під’їзду до “хатинок””Човнової станції”, деякі рибалки неспішно гасять своє невелике багаття (при такому сильному вітрі розводити вогонь?), збирають речі і виходять на міст. Через декілька хвилин вогняні хвилі “злизують” всі зарості до самої води. Пожежники гасять під’їзди до моста. Дим, дим, дим. Надходить інформація від інспекторів Парку, що постраждали ділянка господарської зони, регульованої рекреації та заповідної зони, а також суміжні з парком території. Разом з поліцією проводиться опитування свідків. Бо хтось же запалив цей вогонь…


  • -

Правове регулювання спалювання сухої рослинності та листя

До теми про пожежу у заплавах.

Джерело: Правове регулювання спалювання сухої рослинності та листя – Екологія Право Людина

Чи дозволяється спалювати суху рослинність?

З настанням осені міста та райони потерпають від диму та вогнищ. Спалення листя вже стало невід’ємною ознакою цього періоду. Однак мало хто знає, що такі дії заборонені чинним законодавством, оскільки наносять значну шкоду довкіллю. Нижче розглянемо основні екологічні та правові наслідки випалювання сухої рослинності.

Екологічні наслідки випалювання сухої рослинності.

Випалювання сухої рослинності має згубний вплив на стан навколишнього природнього середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань.

В значній мірі це зумовлено фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.

При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини, незалежно чи це продукти органічного синтезу, чи кістки тварин, в результаті  горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах). Вуглекислий газ, сполучившись з водою, утворює вугільну кислоту. Проте відбувається це тільки при дуже високій температурі і достатній кількості кисню.

Якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум’я знижується. Таку картину ми спостерігаємо, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров’я і довкілля хімічні речовини.

Люди, спалюючи суху рослинність чи інші речовини, не уявляють собі небезпеки вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що, якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров’ю та довкіллю не наноситься.

Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) – чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини.

Наскільки небезпечні канцерогени, що містяться в диму? Фредерік Пібас з Даремського університету (Великобританія) в 1950-х роках проаналізував дим багаття і з’ясував, що він містив 70 частин на мільйон канцерогенних бенз(а)піренів – приблизно в 350 разів більше, ніж в сигаретному димі. Пізніше Чарльз Люіс з Агентства захисту навколишнього середовища США порівняв дим деревини лісу, що горіла, з викидами від автотранспорту, які, як відомо, є канцерогенними. Журнали цього дослідження, опубліковані в журналі “Environmental Science and Technology” у серпні 1988, показали, що дим деревини, що горить, є значним забруднювачем довкілля.

Правові наслідки спалювання сухої рослинності

З метою правового регулювання цього питання, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.06 р., затверджено Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України.

Відповідно до п. 4.2. цих Правил на об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

У п. 9.1.19. передбачено порядок поводження з опалим листям, який виключає можливість його спалювання. Більше того, забороняється навіть згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

Спалювати листя категорично забороняється.

Що стосується іншої сухої рослинності (стерні, сухих гілок дерев, тощо), то ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України).

Однак на даний час вищевказаний порядок не затверджений. А тому будь-які дії щодо спалювання сухої рослинності будуть вважатися самовільними та протиправними.

Протоколи про таке правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів), а також громадські інспектори з охорони довкілля (п. 7 ч. 2 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Такі справи розглядає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Таким органом в Україні є Державна екологічна інспекція України. Від імені центрального органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій. (ч. 1, 2 ст. 242-1 КАП)

Адміністративне правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння закріплене у ст. 77-1 КАП і тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб у розмірі від 850 до 1190 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ» відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу, порушенні вимог охорони умов місцезростання об’єктів рослинного світу.

Враховуючи вищезазначені наслідки, органічне сміття – листя,  бадилля, траву – краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його родючішим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто відвести на сміттєзвалище або до сміттєзбиральної машини.

Дотримання цих простих вимог позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.


  • -

Чергова весняна пожежа

Святковий день не став перешкодою для людської дурості. Черговий «любитель природи» «культурно» відпочив: покатався з дівчиною на човнику і розпалив вогнище недалеко від заростів очерету. У таку вітряну погоду це призвело до миттєвого поширення вогню. Свідки викликали пожежників і, сподіваємось, поліцію. Відбувалося це у районі дитячого пляжу і озера Саф’яни, в м. Біляївка, недалеко від стенду із попередженням про пожежну небезпеку.

І хоча чергова весняна пожежа у заплавах цього разу сталася за межами Нижньодністровського НПП, та за умови сильного вітру і сухості очерету небезпека відновлення вогню залишається . І тоді знову – шкідливий дим і попіл, що засипає хати та вулиці, стривожені птахи , що у цей час приглядаються до місць гніздування, обвуглені дерева, загиблі комахи та дрібні ссавці, і суперечки, суперечки, суперечки про те, хто більше винний у пожежах…

ПожежаПожежа


  • -

Круглий стіл «GREEN EDUCATION – XXI»

Категорії : Робочі моменти

Міський круглий стіл з обміну досвідом в сфері екологічної освіти «GREEN EDUCATION – XXI» відбувся 5 березня в Одеському державному екологічному університеті. Це було цікаве і продуктивне спілкування вчителів одеських шкіл, які займаються екологічною освітою, громадських організацій природоохоронного напрямку, викладачів університету.

Нижньодністровський національний природний парк також прийняв участь у заході, бо одна з головних задач нашої установи, разом із збереженням та охороною природних комплексів, створити систему екологічної просвіти молоді, природокористувачів, гостей парку.

Було приємно узнати, що зовсім молоді люди, які нещодавно були студентами і учасниками природоохоронних акцій, тепер професійно займаються просвітницькими справами у сфері екології. Ми почули про мережу «Green Drinks», про такі інструменти, як Сторітеллінг і Скрайбінг, про корисний онлайн-сервіс Kahcot, домашнє виробництво паперу і багато новітніх освітніх технологій. Згодна, що всі сучасні методи мають право бути, але ніщо не замінить живого спілкування з природою! Як виховати у людині потребу існувати у гармонії з навколишнім світом? Головний шлях – вчитися у природи і пізнавати її величні закономірності.

На зустрічі ми розповіли про екологічні маршрути Національного парку, «Дністровська Амазонія» та «Царство птахів» і про плани проведення літніх екологічних експедицій на Дністрі, про проблеми та пожежі у заплавах. 

Запрошуємо вчителів та викладачів до співпраці та спілкування, бо маємо разом підтримувати процес формування освіти для сталого розвитку, нового мислення, нового бачення відносин людини і природи.


  • -

3 березня — Всесвітній день дикої природи

3 березня – Всесвітній день дикої природи – свято, прийняте у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Саме ця дата пов’язана з подією 1973 року, коли у Вашингтоні була підписана одна з найбільших угод з охорони дикої природи, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITEС).

Відзначають цю дату з метою привернути увагу суспільства до цінності та різноманіття дикої природи, нагадати про необхідність посилити боротьбу зі злочинами проти неї, а особливо,з браконьєрством. Також Конвенція CITEС вимагає, щоб весь імпорт, експорт, реекспорт та інтродукція тварин та рослин проводилися на підставі дозволів та сертифікатів.

До Конвенції долучилось майже 180 держав, в тому числі, і Україна, з 1999 року. Під міжнародною охороною на сьогодні знаходиться близько 5600 видів тварин і більше 30 тисяч видів рослин.
Об’єктами регулювання конвенції є не тільки живі тварини та рослини, а також загиблі і їх частини.

Нажаль, у ХХІ столітті розвитку сучасної цивілізації факти браконьєрства не є рідкісними. Хоча за егретками з голів малих білих чапель вже не полюють, та від норкових шуб та шапок ще не відмовилися, а вилучення рибних ресурсів взагалі за межами розуму та закону… Деякі люди вважають себе любителями природи, бо вони нікого не стріляють і не ловлять, а тільки висаджують гарні рожеві лотоси серед ряски та глечиків заплавних озер… Але всі ці факти є порушеннями одного ряду. І звичайно, головна роль у їх недопущенні в дельті Дністра – у Нижньодністровського національного природного парку.

На “запрошених” з царини Інтернету фото зображені червонокнижні мешканці Нижньодністровського НПП: мала біла чапля та норка європейська. 3 березня – це їх день.

Мала біла чапля

Норка європейська03


  • -

Знову про пожежі

Категорії : Робочі моменти

У перший день весни хотілось розповідати про пробудження землі, первоцвіти та про птахів, які вже повернулися, але події дня виявилися більш буденні та суворі… Знову пожежа у заплавах!

Біля 12:30 інспектори виявили займання очерету на суміжній з Нижньодністровським НПП території, недалеко від озера Пісарське. Сильний вітер прискорив рух вогню і вже о 13:25 горіло у господарській зоні Парку, біля озера Погоріле, в районі м. Біляївки.

Відповідно до постанови КМУ 541 від 24.07.2013р Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, підраховано збитки у розмірі 15 тис.гр.
Причина займання – підпал, виконаний невстановленими особами.

Такі пожежі, як ми всі розуміємо не відбуваються випадково. Виправдання діям, що приводять до цієї біди, немає ніякого. Ті невстановлені особи, які зробили підпал, мабуть не читають Фейсбук, а ті, хто організовували даний злочин, скоріш за все – активні користувачі соціальних мереж. Та всім треба усвідомити, що рано чи пізно, справедливе покарання знаходить своїх «героїв». Бо створення пожежі у заплавах, а особливо навесні – то великий гріх!


  • -

Івана Трифоновича Русєва — з ювілеєм!

Колектив Нижньодністровського національного природного парку вітає з 60-річчям Івана Трифоновича Русєва, доктора біологічних наук, головного природоохоронця Тузлівського національного природного парку!

52840167_1885360071587048_8835745912631328768_n

Іван Русєв народився і виріс у степах Бесарабії, на берегах лиману Сасик, але більшу частину свого життя, наукової і громадської діяльності присвятив Дністру. Відомий еколог,орнітолог, експерт з управління водно-болотними угіддями і прибережними територіями та з екологічному туризму, журналіст, фотограф, природоохоронець та громадський лідер, Іван Трифонович завжди готовий стати на захисті Дністра. Саме йому ми завдячуємо появі Нижньодністровського національного парку, в результаті більш ніж 20-річної боротьби та досліджень!

Бажаємо ювіляру миру, здоров’я та наснаги! І нехай перемагають правда і справедливість!

Untitled

 


  • -

Коли горять заплави…

На минулому тижні було зафіксовано два випадки пожежі у заплавах, на територіях суміжних з Нижньодністровським націоналним природним парком. І хоча на паркові площі цього разу вогонь не перекинувся, та все ж таки шкоди завдано природі!

Звісно, пожежі у природних екосистемах відбувалися споконвіку. Мешканці населених пунктів Нижнього Дністра передають розповіді своїх дідів про «пали» у заплавах, і що найчастіше це відбувалося взимку, і як вони рятувалися від вогню, лежачи на кризі… Хтось згадує, як у 60-х роках минулого століття пожежа у сухий маловодний період випалила великі площі очерету разом з корінням і утворилася група озер, які тепер мають назву Горілі. Цей випадок розглядають, як позитивний фактор, бо з’явилися нові водойми, високопродуктивні очеретяно-осокові асоціації, де вирує життя. 

Пожежа

16.02.2019 р. Горять очерети недалеко від м. Біляївка.

Заготівельники очерету стверджують, що зимове вигорання старих заростів сприяє зростанню більш якісного рослинного матеріалу, а рибалки в результаті пожежі в заплавах отримують нові, відкриті ділянки для риболовлі.
Та насправді , пожежа у заплавах – це завжди велика проблема. Гинуть птахи, їх гнізда, дрібні ссавці та їх домівки, згорають дерева заплавного лісу. Відбуваються викиди величезних обсягів продуктів горіння.

Пожежа

Кілька років назад сильний вітер привів пожежу до “Човнової станції” – котеджного містечка на правому березі р. Дністер біля с. Маяки.

Пожежа

Ось так виглядають залишки заплавного лісу після пожежі.

Пожежа може розпочатися як випадково, по необережності, від залишків багаття, так і навмисне, у власних інтересах рибалок, мисливців, заготівельників очерету. А іноді, пірогенний фактор використовують, як можливість впливу на Національний парк…

Гасити пожежі у заплавах пожежники не беруться, якщо немає загрози для людей, бо це дійсно складно. Зупинити пал, особливо у вітряну погоду, майже неможливо. Тому допомогти можуть тільки профілактичні заходи – протипожежні прокоси, попереджувальні бесіди з потенційними порушниками і сурове покарання тим, чиї дії призвели до пожежі і нанесли збитки природі. 

Будьте обережні!

Пожежа

Цьому фото кілька років. Лівий берег р.Дністер. Весна, період, коли більшість птахів уже на гніздах.

 


  • -

Колонія великого баклана в районі урочища Вільха

Синє небо, синя вода, золотавий очерет, сріблясті «котики»… Ось така яскрава палітра передвесняного дня огорнула сьогодні працівників Нижньодністровського НПП в районі урочища Вільха. Було гарно, але дуже гамірно, бо колонія великого баклана вже опанувала свої старі гнізда. Майже 1000 особин розмістилися на верхніх ярусах дерев і вже відклали яйця, від 1 до 4. Нижні яруси ще пустують, але скоро і вони будуть заповнені, бо птахи все прибувають. Нажаль, уже влітку яскраві природні фарби посіріють, бо дерева і земля під ними буде вкрита їдким шаром пташиного посліду. Розповсюдження великого баклану у дельті Дністра несе ряд загроз та потребує врівноваженого наукового підходу до проблеми.


Блог

Пошук