Блог: Всі новини та події

  • -

На східних берегах Дністровського лиману

У нашому рівнинному краї кожний виступ може здатися горою… Але східні береги Дністровського лиману – які входять в територію Нижньодністровського НПП, вздовж селищ Надлиманське і Ніколаївка – дійсно нагадують пейзажі Криму.

У пошуках гарної та цікавої натури для прокладання нової екологічної стежки невелика команда працівників НПП здійснила виїзд на територію.
Десятки тисяч років назад нашого лиману ще не існувало, а річка стрімко і глибоко прорізала неогенові породи. Коли морські води затопили річкову долину, то в результаті цього утворився лиман, і вже його води продовжили руйнування берегів. На високих, навіть крутих схилах зараз можна побачити виступи понтичних вапняків, тих самих, з яких було побудовано Білгород-Дністровську фортецю.

Самий досвідчений працівник Парку, зам.начальника відділу держохорони, Василій Еш, провів цікаву екскурсію місцями, які знає і любить з дитинства. Тетяна Чебаненко з Маяківського ПОНДВ і Олена Ковбасюк з відділу рекреації здійснювали опис місцевості і пошук гарних фотозон. 
Ну а Юлія Тернова, нач.відділу екоосвіти і автор цих рядків, то прислухалася до духів каменів, які нашіптували свої легенди, то жахалася бетонним уламкам і залізним будкам, які спотворюють чудовий ландшафт. Ну й ідеї, ідеї, ідеї… Їх завжди багато, але не всі реалізовуються з різних причин . Та все ж головне – це наше бажання ділитися красою природи, глибиною історії, унікальністю та витонченістю дністровської дельти.
Отже, чекайте на нову екологічну стежку Нижньодністровського НПП!

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

Картосхеми меж Нижньодністровського НПП

Так сталося, що тільки зараз у нас з’явився доступ до картосхем, які малювалися для проекту створення Нижньодністровського національного природного парку.

Виставляємо їх для тих, кому цікаво. Саме ці карти являються легітимними на сьогоднішній день.

Завантажити з Google Drive (архів з jpg-файлами у гарній якості)

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

Кінематографісти з проекту “Джеря” відвідали Нижньодністровський НПП

Пам’ятаєте зі шкільної програми – «Понад самим берегом в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки»?

Це уривок із дуже гарної повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря». І уривок, і саму повість довелося згадати, тому що до Нижньодністровського НПП завітали молоді кінематографісти з Київа, учасники проекту «Джеря». Проект реалізується з метою осмислення та переосмислення відомого літературного твору з скарбниці культурної спадщини України і підтримується Українським культурним фондом.

Джеря

Якщо пам’ятаєте, головний герой повісті Микола, після одруження з Нимидорою, тікає з рідної Вербівки, з панщини, до Причорномор’я. Переправившись через Дністровський лиман біля села Кривда (сучасне Випасне), залишився надовго у цих краях. 
Ось саме придністровську натуру й шукали молоді кінематографісти в національному парку. Вони відвідали екостежку «Шепіт заплав» і проїхали на човні по маршруту «Дністровська Амазонія», надихались солодким від цвітіння жовтих глечиків повітрям, надивувалися пташиному царству та безкрайнім очеретам.

Не знаю, чи будуть саме у наших краях знімати кіно, та приємно було поділитися з гостями знаннями та емоціями і черговий раз із захопленням подумати: «Боже, яка краса навколо!»

Шепіт заплав


  • -

Птахи – моделі непосидючі

Тільки той, хто хоч раз спробував сфотографувати птаха у польоті, розуміє складність цієї справи. Ось перед вами результат намагань «зловити» мить пурхання сільських ластівок прямо над головою автора. Один кадр майже з двох десятків виявився більш-менш зрозумілим… 

Ластівки

Щоб фото вийшло дійсно класним, достойним обкладинки журналу, треба мати гарну апаратуру, майстерність і величезне терпіння. Іноді заради вдалого кадру можна годинами знаходитись у засідці, бо птахи – моделі непосидючі. Нажаль, у Парку нема свого професійного фотографа-оператора, але у деяких працівників вже сформувалася звичка фіксувати всі миттєвості життя дністровської природи. І спроби бувають вдалими, бо все ж таки важливо любити те, над чим працюєш, або вивчаєш.

На фото начальника Біляївського природоохоронного відділення О.Ю. Уманського – руда чапля у складній позі та гніздо крачки,

Руда чапля

Гніздо

а на фото наукового співробітника М.А. Степанка – король неба, пелікан.

Пелікан

 


  • -

Про птахів та дітей

Ось це пташеня вивільги, господині наших садів та заплавних лісів Дністра-Турунчука, зустрілося мені два тижні назад. Воно мабуть було гіперактивним, як деякі сучасні діти, і зарання вискочило з гнізда. Залишати його на землі було небезпечно, бо на території блукало кілька кішок. Та й до гнізда у верхів’ї височенного сріблястого тополя було не добратися, то ж підсадили пташеня на широку зручну гілку чекати батьків. Що відбувалося потім, нажаль не можу сказати, бо ми віддалилися, щоб не заважати птахам і покликали за собою усіх котів. Деякий час ми чули тривожні «перемовини» яскраво-жовтого самця і сіренько-зеленкуватої самочки, а коли повернулися, вже нікого не було.

Пташеня вивільги

Цей випадок я описала на занятті дітям з дитсадка «Оленка» і почула у відповідь купу історій про принесених додому пташенят, черепах, жуків та ін. Ми обговорили з малечею подібні ситуації, і вони уявили, як це страшно опинитися зненацька далеко від своєї домівки та родини, і зрозуміли, що не можна забирати тваринок з природного середовища.

Доведено, що чим раніше починати процес еколого-освітнього виховання – тим краще для дітей, їх батьків і всього суспільства. А провести цікаве заняття у дитсадку не менш відповідально ніж прочитати лекцію студентам. Ось і цього разу, вивчаючи місцевих птахів, ми з дітьми і «політали», і побігали, і поцвірінькали, і подискутували… 

Заняття з дитсадком

Заняття з дитсадком

У кінці спілкування на моє питання «Чому ми любимо птахів?» одна дівчинка відповіла: «Бо вони гарні і літають!» а інші діти погодилися з такою думкою. Це чисті дитячі душі, які ще не шукають у природі користі. Звісно, вони з часом узнають більше про світ, про екологічні зв’язки та закони природи, але нехай іншим разом. Як казали мудрі люди «…Боги нам дали птахів, щоб ми частіше дивилися у небо і розуміли, що таке краса і свобода…».

Начальник відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського НПП Тернова Ю.В.


  • -

Щодо результатів конкурсу на посади керівників установ ПЗФ (зокрема Нижньодністровського НПП)

Йде 11-й рік існування багатостраждального Нижньодністровського НПП. Працює в якості в.о.6-й директор установи Ігнатюк О .А. За короткий термін його керівництва почалися якісні зміни – нарешті інспектори не купують пальне за власні кошти, а отримують його на рейди і строго звітують; гроші за рекреаційні послуги прозоро йдуть на рахунок Парку і їх прозоро використовують на облаштування; еколого-освітні заходи отримують постійну підтримку; браконьєрство не перемогли, але рухаються у цьому напрямку, часто конфліктуючи з рибінспекцією…

І ось відбувається конкурс, результати якого приголомшують! Перемагає пан Кротов, людина, яка до цього працювала у рибінспекції, має “рибну” освіту і мабуть, рибні інтереси. Виразно прочитана з екрану презентація, туманна відповідь про налагодження проведення практик університетів Одеси у НПП (Боже! Та вони проводилися ще до появи НПП!) – це є запорука перемоги?!
Агов, шановне Міністерство, це знову Чакіріада?


  • -

  • -

Іноземні гості на екологічній стежці «Шепіт заплав»

Екологічна стежка «Шепіт заплав» приймала своїх перших іноземних гостей. 
Справа у тому, що для групи із Швейцарії організатори туру замовили екскурсію у Нижньодністровський НПП, але туристи приємного віку 60+ не хотіли тільки пасивно спостерігати красу Дністра з борта човна, рухаючись водним маршрутом, а забажали виконати піший активний прохід. 

А наша нова стежка «Шепіт заплав», яка розташована у господарській зоні парку, на очисних спорудах біля Карагольської затоки готова розкривати свої таємниці і приймати відвідувачів. Маршрут має невелику зручну протяжність до 3 км, 5 тематичних зупинок і можливість під’їзду транспорту до початку і кінця стежки. Вже встановлено перший інформаційний стенд і створено цікаву екскурсію, з якої можна узнати, про що ж шепочуть ці заплави…

Екскурсанти

Спілкування з гостями стежки відбувалося за допомогою чудової перекладачки Валентини, яка легко справлялася з біологічними назвами рослин і тварин. Крім постійних мешканців даної території, лебедів із сім’ями, крякв з виводками, лунів болотних, великих бакланів, мартинів, фазанів та інших птахів, нам цього разу пощастило спостерігати групу коровайок, які ходили по мілководдю.

Ці активні та позитивні люди, швейцарські туристи, багато вже поїздили світом і багато чого бачили. Але дністровські заплави завжди «на висоті». Хоч новачка, хоч бувалого мандрівника, вони вражають своїм простором, пташиним дивосвітом, історією та атмосферністю. Гості поїхали задоволені активним та насиченим маршрутом нашого Парку. 
Якщо цікаво, про що шепочуть заплави, то вам до нас!

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

7 липня – День працівників природно-заповідного справи України

Нам, українцям, дуже пощастило з природою! Маємо степи і моря, болота і гори, річки і ліси, лимани і печери, які населяють тисячі видів живих організмів. Володіючи такими багатствами ми забов’язані бути відповідальними за їх збереження для наступних поколінь. Цей процес здійснюється шляхом заповідання еталонних природних комплексів, які представляють усе багатство флори і фауни краю.

Наш народ володіє величезним досвідом поколінь у природоохоронній справі! Від перших законодавчих актів про охорону природних багатств Ярослава Мудрого, Данила Галицького, запорізьких козаків, першого приватного заповідника Асканія Нова барона Ф.Є. Фальц-Фейн , до існуючих сьогодні майже півсотні національних парків. 

В Україні показник заповідності (відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі держави ) становить 7%, а в розвинутих країнах – 15%. Тому нам є до чого рухатися і над чим працювати.
У кожного закладу охорони природи своя історія створення та існування, іноді дуже довга, іноді небезпечна. При тому, що всі нормальні люди люблять природу та не всі можуть відмовитися від своїх звичок дармового використання природних ресурсів.

Часто земельні питання стають причиною порушень законодавства та непорозумінь між природоохоронними установами і місцевою владою. Але все це можна вирішити шляхом спілкування, обговорення спільних проблем, руху назустріч всіх здорових сил з метою збереження природних комплексів нашого краю в межах природоохоронного законодавства. А ось браконьєрство – це біда, з якою необхідно боротися постійно. У давні часи це теж відбувалося, але порушників законів природи жорстоко карали. Сучасні методи покарання обмежуються вилученням знарядь лову, складанням протоколів та направленням справи до суду, що частенько закінчується нічим. 
Та ці обставини не змінять позиції Нижньолністровського національного природного парку чинити жорсткий опір усім любителям незаконного вилову водних ресурсів.

До важливих функцій парку відноситься також підтримка зон природного існування певних видів, покращення умов міграції птахів; захист видів, які знаходяться під загрозою зникнення, моніторинг гідрологічних умов та багато інших функцій, які прописані Рамсарською, Бернською, Бонською, Чорноморською та іншими конвенціями.

Важливим напрямком роботи Парку є здійснення еколого-освітньої та рекреаційної діяльності. Виховання екологічного світогляду, душевної потреби оберігати природу, ставитися з повагою до наших сусідів по планеті – все це є головним завданням фахівців екологічної освіти Парку під час проведення заходів та акцій зі школярами та студентами. Крім існуючих водних екологічних маршрутів “Дністровська Амазонія” та “Царство птахів”, які були створені ще 10 років назад, починає свою роботу екологічна стежка “Шепіт заплав”. Сподіваємось, що до початку вересня цей об’єкт пройде паспортизацію, отримає облаштування і стане приємним і пізнавальним місцем для школярів та бьодвотчерів. 

Працівники природно-заповідного справи від імені держави здійснюють охорону національного природного багатства. На їх роботу можна почути нарікання, іноді справедливі, іноді ні. Як на роботу закладів медицини, торгівлі, поліції та інших сфер людської діяльності. Відомо, що люди різні, їх погляди і думки можуть мати суб’єктивний характер. Головне, що кращої форми захисту і збереження об’єктів природи, ніж створення національних парків, ще не придумали. Тому, як би це комусь не подобалось, треба звикнути до думки, що Нижньодністровський національний природний парк буде завжди! Працівники НПП, в свою чергу, готові до спілкування, до знаходження шляхів покращення методів охорони довкілля спільно з активною молоддю, громадськими організаціями і представниками місцевої влади.
Бо зберегти і захистити наш спільний дім, нашу Землю, державу, річку, пташку – обов’язок кожної сучасної людини! 

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

Знову про рибалок-порушників

Вдень на Дністровському лимані можна побачити багато прекрасних птахів і зустріти човни з туристами-екскурсантами, які приїхали помилуватися водними просторами. А ось ніч приваблює сюди зовсім інші категорії відвідувачів…

21 червня інспектори Нижньодністровського НПП разом із Одеським рибоохоронним патрулем затримали порушника, який у період державної заборони виловив 23 кг раків (591 шт.). Відбувалося це у межах Білгород-Дністровського району, на суміжній з парком території. Вилучено ятері, човен і раки. Підраховано збитки на 15070 грн.

А вже 22 червня інспектори Нижньодністровського НПП спільно з поліцією Овідіопольського ВП ГУНПС затримали нового порушника – рибалку ТОВ «Кристал – Південь», що здійснював вилов риби забороненими сітками загальною довжиною 800 м в період державної заборони. Цього разу вилучено карася – 375 шт. і ляща – 67 шт., сітки 4х200 м ( 800 м). Збитки складають понад 17 тис. грн. Додатково ще складено акт про сітку з 76 карасями, господаря якої не виявлено.

Вже не перший раз у практиці роботи парку відбувалися затримання «на гарячому» рибалок ТОВ «Кристал – Південь», але справи, доходячи до суду, втрачали там свій сенс. 
Цих горе-рибалок, які у період заборони, користуючись недозволеними засобами лову, або ще до нересту, але у заповідній зоні національного парку, нещадно винищують природні ресурси, що належать народу України, ми не маємо права називати браконьєрами. Хоча так воно і є! 

Це може зробити тільки суд. А ось чи зробить? Чи назве чорне-чорним, а біле-білим? Подивимось. Але судячи з попередньої справи, теж пов’язаної з рибалкою ТОВ “Кристал-Південь”, коли винним у всіх гріхах намагаються зробити працівника парку, який затримав порушника, справедливість десь забарилася…

65149027_2058891560900564_3501867216465297408_n

65004334_2058891180900602_9192504313056854016_n