Блог: Всі новини та події

  • -

Всесвітній день водно-болотних угідь: «Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату»

День ВБУ

Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь, започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар.

Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів) —зберігання водно-болотні угідь як середовища для водоплавних птахів — було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем.

День ВБУ кожен рік проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення ВБУ для людства і екосистем у цілому.

  • «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів існування» (2016)
  • «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих» (2017)
  • «Водно-болотні угіддя для збалансованого розвитку міст» (2018)

У 2019 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день ВБУ відзначається під девізом «Ми не безсилі у боротьбі зі змінами клімату». Основною метою відзначення Всесвітнього дня ВБУ є підвищення обізнаності людей щодо важливості цих природних середовищ у нашому житті, а девіз цього року обраний нагадати, підкреслити, що водно-болотні угіддя можуть стати ключем до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату.

Отже, клімат на Землі змінюється: температура зростає, океан теплішає, сніг та льодовики тануть та рівень моря збільшується швидше, ніж у попередніх століттях. Збільшується концентрація вуглекислого газу (CO2), метану та інших парникових газів в атмосфері, причиною чого є діяльність людства (так, порівняно з доіндустріальним періодом рівень CO2 в нашій атмосфері збільшився на 40%).

Водно-болотні угіддя є природним рішенням

За 35 років частота природних катастроф у всьому світі збільшилася удвічі і 90% цих катастроф пов’язані з водою стихією. А у найближчому майбутньому за прогнозами будуть навіть більш екстремальні погодні явища. Але водно-болотні угіддя відіграють важливу роль у пом’якшенні наслідків викидів парникових газів і відповідних змін клімату.

Ми не безсилі

Узбережжя водно-болотних угідь є бар’єрами від екстремальних погодних умов

Прибережні водно-болотні угіддя, такі як солоні болота, мангрові ліси, зарості водоростей та коралові рифи, діють як амортизатори. Вони зменшують інтенсивність впливу штормових хвиль та цунамі, захищаючи 60% людства, що живуть та працюють уздовж узбережжя, від підтоплень, втрати майна і життя.

Водно-болотні угіддя є природним поглиначем та накопичувачем вуглецю

Торф’яники, мангрові ліси та морські водорості накопичують велику кількість вуглецю. Торф’яники вкривають лише 3% земної поверхні, але зберігають приблизно 30% всього вуглецю на планеті – в два рази більше, ніж всі ліси світу разом узяті. Водно-болотні угіддя є найбільш ефективними накопичувачами вуглецю на Землі.

Водно-болотні угіддя зменшують повені та запобігають посухам

Внутрішні водно-болотні угіддя, такі як заплави, річки, озера та болота, функціонують як губки, абсорбуючи та накопичуючи надлишок опадів та зменшуючи паводкові хвилі. Впродовж засушливих сезонів в аридних кліматичних умовах, водно-болотні угіддя вивільняють накопичену воду, затримуючи початок посухи, і загалом мінімізують водний дефіцит.


Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух. Крім того, ВБУ забезпечують людство відновлюваними природними ресурсами для ведення господарській діяльності, мають значні бальнеологічні ресурси та, будучи унікальними та мальовничими природними середовищами, використовуються з рекреаційними цілями.

Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою. До суттєвих загроз можна віднести також забруднення, зменшення біологічного різноманіття, обміління чи пересихання через надмірну експлуатацію у господарських цілях, забудова та розорювання берегів та русел річок, зміна їх природної течії, а також відокремлення окремих ділянок, озер тощо. Справжньою бідою є забудова малими ГЕСами без дотримання природоохоронних норм, що призводить до знищення найцінніших річок.

Зупинимо втрату ВБУ

 Ми не повинні осушувати водно-болотні угіддя

При осушенні водно-болотних угідь або випалюванні їх рослинності, водно-болотні угіддя перетворюються з вуглецевого сховища на джерело вуглецю. Викиди CO2 з осушених та спалених торф’яників дорівнюють 10% усіх викидів від спалення викопного палива за рік.

Ми маємо зберігати та відновлювати наші водно-болотні угіддя

Стратегії, спрямовані на вирішення проблем зміни клімату, повинні включати ощадливе використання водно-болотних угідь. За період з 1970 року по теперішній час ми вже втратили 35% угідь. Спільноти, народи та уряди мають працювати спільно задля захисту цих надзвичайних екосистем, що допоможе нам оговтатися, підготуватися та упоратися з наслідками зміни клімату.



Ви теж можете зробити свій внесок та приєднатися до відзначення Всесвітнього дня ВБУ: організувати будь-яку подію, бесіду, урок, конкурс малюнків, екскурсію на водно-болотне угіддя, створити статтю або повідомлення на сайті або в соціальних мережах; дізнатися детально, як використовуються водно-болотні угіддя нашого краю і як це робити стало і раціонально.

Пропонуємо інформацію за посиланнями:

 

З використанням інформаційних матеріалів, запропонованих Рамсарським секретаріатом та адаптованих фахівцями Мінприроди.

 


  • -

  • -

Роз’яснення щодо постанови Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2019 р. у судовому провадженні №33\785\1895\18 (щодо Роженка М.В.)

У деяких електронних засобах масової інформації та соціальних мережах Роженком М.В. поширюється “інформація” про те, що нібито апеляційним судом його було визнано невинним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Така інформація не відповідає дійсності.

Кожен може зайти на сайт реєстру судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/78943041 та ознайомитись з постановою Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2018 року у судовому провадженні №33\785\1895\18 по справі Роженка М.В.

Апеляційний суд зазначив наступне: “Наявні в матеріалах письмові докази, а також пояснення свідків є належними та допустимими доказами того, що Роженко М.В. порушив режим заповідної зони Нижньодністровського національного природного парку і завдав шкоду внаслідок незаконного добування об’єктів тваринного світу, сума якої склала 1 805 гривень”.

Таким чином, вдруге ще одна судова інстанція підтвердила, що Роженко є браконьєром, який завдав шкоду природним екосистемам Нижньодністровського національного природного парку. Але згідно існуючих правил у випадку спливу строку притягнення до відповідальності суд не може у кінці своєї постанови вказувати про винність особи, але це не заборонено робити суду при описі обставин справи і мотивуванні прийнятого рішення.

Адміністрація Нижньодністровського НПП


  • -

Щодо супроводу маломобільних груп населення під час перебування на території Парку

Порядок супроводу (надання допомоги) осіб з обмеженими фізичними можливостями. громадян похилого віку, інших маломобільних груп населення під час перебування на території Нижньодністровського національного природного парку

(у форматі pdf: переглянути/завантажити)

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank

  • -

Конкурс на зайняття посади директора Нижньодністровського національного природного парку

Міністерство екології та природних ресурсів України оголошує конкурс на зайняття посади директора Нижньодністровського національного природного парку 

(юридична та поштова адреса установи:  вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65009)

У конкурсі може брати участь особа, яка має вищу екологічну, біологічну або географічну освіту, стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня не менше трьох років та володіє державною мовою.

Строк подання документів – 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу на офіційному веб-сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають конкурсній комісії з проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України, такі документи:

  • письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів участі у конкурсі;
  • копію документа, що посвідчує особу;
  • копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;
  • біографічну довідку з фотокарткою розміром 4×6 см;
  • копію (копії) документа (документів) про вищу освіту, науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації претендента на посаду;
  • копію трудової книжки або документів, що підтверджують досвід роботи;
  • копію військового квитка (за наявності);
  • декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про конкурс, подану як претендентом до Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, у роздрукованому вигляді;
  • згоду на обробку персональних даних;
  • план розвитку відповідної установи ПЗФ та першочергові завдання на короткострокову перспективу.

Для забезпечення прозорості роботи Конкурсної комісії претенденти надають письмову згоду на ведення он-лайн трансляції засідання Конкурсної комісії через мережу Інтернет.

Посадові обов’язки директора: виконання покладених на парк завдань, в тому числі організація та проведення природоохоронних заходів, науково-дослідних, господарських та інших робіт, збереження закріпленого за парком державного майна і забезпечення протипожежної безпеки його об’єктів, створення належних соціально-побутових і виробничих умов для працівників парку, тощо.

Умови оплати праці: посадовий оклад – 6026 гривень; надбавка до посадового окладу за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 р. № 686 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам установ природно-заповідного фонду України», інші види надбавок та доплат відповідно до законодавства.

З Переліком тестових завдань для проведення кваліфікаційного іспиту претендентів на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Мінприроди можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Мінприроди за посиланням: Наказ №375

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, можуть ознайомитись з проектом організації території установи ПЗФ, літописами природи відповідної установи в Департаменті екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди (вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ) або в адміністрації Нижньодністровського національного природного парку (вул. Французький бульвар, 89, м. Одеса, 65009).

Документи для участі в конкурсі претендент подає особисто або надсилає поштою за адресою: Міністерство екології та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, м. Київ, 03035. 

Телефон для довідок: 206-33-10.

Наказ Мінприроди №418 від 30.11.18 + додаток



Згідно інформації з сайту Мінприроди від 04.12.2018, прийом документів від кандидатів на заміщення вакантних посад керівників  природно-заповідного фонду в  національних природних парках триватиме до 30 грудня 2018 року.

Відзначається, що це вже другий етап відбору кандидатів установ ПЗФ за новими правилами (Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать  до сфери управління Мінприроди, затверджений наказом від 17.04.2018 №123).


  • -

Увага! Зручна процедура оплати за короткострокову рекреацію на території Парку

Шановні відвідувачі Нижньодністровського національного природного парку!

Повідомляємо вас, що з 22.11.2018 року з’явилася можливість оплати за короткострокову рекреацію на території Парку (зокрема любительську риболовлю) через “Приват24” та термінали самообслуговування Приватбанку.

При оплаті через особистий кабінет “Приват24” обрати Усі послуги – Платежі – По Україні (платіж за реквізитами) – Новий пошук (щоб не вводити повні реквізити вручну).
У строку Новий платіж достатньо ввести Нижньодністровський або ЄДРПОУ 36345146 та натиснути на з’явившийся варіант. Призначення платежу вже заповнено: “Короткострокова рекреація, дата … від П.І.Б.“, де автоматично вказано П.І.Б. користувача “Приват24”, вам потрібно лише вказати дату запланованого відвідування (у числовому форматі ДД.ММ.РРРР) та суму, яка становить 25 грн з особи за добу (нагадуємо інформацію). При цьому стягується комісія у розмірі від 1 грн.
Також можлива оплата через мобільний додаток “Приват24” за аналогічним принципом: Мої платежі – Новий платіж – Знайти компанію – ввести Нижньодністровський або ЄДРПОУ 36345146.
Отриману квитанцію потрібно роздрукувати або зберегти у мобільному пристрої.

При оплаті через платіжні термінали самообслуговування Приватбанку потрібно знайти функцію платежу за реквізитами та вказати ЄДРПОУ Парку 36345146 або ввести назву Нижньодністровський. Подальші дії аналогічні діям при оплаті через “Приват24”.
Якщо ви оплачуєте через термінал готівкою без використання карти Приватбанку, то у призначенні платежу додатково потрібно ввести вручну П.І.Б.

Повні реквізити (на випадок оплати будь-яким іншим методом):
Одержувач: Нижньодністровський національний природний парк
ЄДРПОУ 36345146
Банк одержувача: Держказначейська служба України, м. Київ
Код банку: 820172
Рахунок: 31251203155428
Призначення платежу: Короткострокова рекреація, дата ДД.ММ.РРРР від П.І.Б.
Сума: 25 грн з особи за добу


  • -

Увага! Заборона на добування водних біоресурсів на зимувальних ямах

Категорії : Оголошення

На підставі Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.06.2009 №321, у редакції наказу Мінприроди України від 13.06.2018 №202, у відповідності до ст. 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, ст. 38, 39 Закону України “Про тваринний світ”, з урахуванням Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, наказу Одеського рибоохоронного патруля від 24.10.2018 №437 “Про визначення меж зимувальних ям на рибогосподарських водних об’єктах Одеської області та встановлення заборони вилову водних біоресурсів на період 2018-2019 рр.”,

з метою забезпечення охорони водних біоресурсів в межах території Нижньодністровського НПП в осінньо-зимовий період 2018-2019 рр.

з 01 листопада 2018 р. до 31 березня 2019 р. встановлюється заборона на добування водних біоресурсів на зимувальних ямах, перелік яких затверджений наказом Одеського рибоохоронного патруля від 24.10.2018 №437 (ознайомитися за посиланням: Наказ та перелік територій)

На порушення вимог законодавства щодо заборони рибальства, встановленої даним наказом, буде здійснено реагування з боку представників Парку у відповідності до чинного природоохоронного законодавства.


  • -

Щодо повноважень інспекторів та плати за відвідування Парку

В останній час на території Нижньодністровського НПП почастилися випадки, коли сторонні особи видають себе за інспекторів з охорони ПЗФ та потребують від відпочиваючих гроші.

Повідомляємо вас, що інспектор з охорони ПЗФ не має права стягувати ніякої плати. Також відзначаємо, що інспектор з охорони ПЗФ та майстер з охорони природи Нижньодністровського НПП мають нижченаведений знак відрізнення, повинні представитися, пред’явити службове посвідчення, у випадку порушення природоохоронного законодавства пояснити суть порушення та скласти протокол (оплата штрафу відбувається тільки після рішення суду, а ніяк не на місці порушення).

Плата за короткочасну рекреацію на території Парку, зокрема любительську риболовлю, наразі становить 25 грн. На даний момент Парком проводиться розробка та провадження зручного та прозорого механізму оплати цих послуг.

Сума вище зазначеної може стягуватися тільки за умови додаткових рекреаційних послуг, які надаються підприємцями, що склали з Парком угоди про сумісну рекреаційну діяльність. У цьому випадку згадану вище суму у 25 грн підприємець включає в загальний рахунок за свої послуги.

З правилами любительського рибальства та правовими аспектами ведення рекреаційної діяльності на території Нижньодністровського НПП можна ознайомитися в інформаційній статті за посиланням: Рекреація та рекреаційна діяльність на території Нижньодністровського НПП (правові аспекти)

Значок


  • -

Рекреація та рекреаційна діяльність на території Нижньодністровського НПП (правові аспекти)

Нижньодністровський національний природний парк (далі – Парк) був створений близько десяти років тому Указом Президента України. До його складу увійшли як суходільні, так і водні ділянки загальною площею близько 21 тис. га. Близько 4 тис. га земель передані Парку у постійне користування, решта увійшла до його складу без вилучення у землекористувачів. Розташований на межі Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів Парк зазнає значного антропогенного навантаження, яке проявляється не лише у формі значного рекреаційного навантаження, а й досить активної господарської діяльності на певних його ділянках. Використовуючи сучасну європейську термінологію можна стверджувати, що Парк регулярно надає як жителям Одещини, так і її гостям великий спектр екосистем них послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про природно-заповідний фонд України: «Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів». Нижньодністровський національний природний парк не є виключенням, у своїй діяльності він керується: Конституцією України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положенням про Нижньодністровський національний природний парк та іншими діючими законами та підзаконними актами. Основною метою Парка є збереження його природних екосистем у такому стані, щоб і на майбутнє вони успішно могли надавати всім бажаючим згадані вище послуги.

Слід обов‘язково зазначити, що, по-перше, Парк не є заповідником (заповідник передбачає повну заборону господарської діяльності), хоча і має території з суворим заповідним режимом, а по-друге, відповідно до діючого природоохоронного законодавства на території Парку можна і, навіть, потрібно проводити певні види господарської діяльності. Види та обсяги господарської діяльності в Парку визначаються документом, що має назву Проект організації територій Парку. Іншими словами, цей документ є науково обґрунтованим перспективним планом природоохоронних та господарських дій у парку на найближче майбутнє (5-10 років). Він розробляється відповідними (сторонніми, але фаховими) організаціями чи установами і в установленому законом порядку затверджується наказом Мінприроди. До затвердження Проекту організації території у відповідності до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» діяльність здійснюється відповідно до Проекту створення Парку та Положення про Парк. Аналогічно та відповідно до цієї ж статті: «межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду».

Наразі багатьох мешканців безпосередньо прилеглих до Парку населених пунктів турбує питання щодо обмеження тих чи інших видів господарської діяльності на його території. Іншими словами, вони хочуть знати, що дозволено, а що заборонено на території Парку. Відповіді на ці питання кожен може знайти сам, детально вивчивши згадані вище нормативні природоохоронні документи. Однак, ця справа досить тривала і кропітка. Саме тому автор пропонує читачеві певні вижимки зі згаданих документів та короткі коментарі до них.

Користувачі земель та відвідувачі Парку мають дотримуватися режиму територій, який передбачає їх збалансоване природокористування та покликаний забезпечити самовідтворення природних екосистем. Важливим в цьому контексті є функціональне зонування Парку, яке обов‘язково має враховуватися при веденні господарської діяльності. В межах національних парків, відповідно до природоохоронного законодавства, виділяються наступні зони: заповідна; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації; господарська. Для кожної зони з урахуванням її природоохоронної, наукової, рекреаційної, оздоровчої, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Заповідна зона призначена для охорони та самовідтворення найбільш цінних і вразливих природних комплексів. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів чи явищ і створює загрозу шкідливого впливу та негативних наслідків на її природні комплекси та об’єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю Парку, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, пошкодження ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, вирубування дуплястих, сухостійних дерев та ліквідація захаращеності, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, насіння, квітів, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення чи гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, мисливство, селекційний відстріл тварин, рибальство, туризм, всі види екскурсій, крім пішохідних.

Зона регульованої рекреації, на відміну від заповідної, передбачає ведення певної, хоча і обмеженої, господарської діяльності. У зоні регульованої рекреації дозволяється в установленому порядку: регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих плодових рослин із дотриманням природоохоронного законодавства; обладнання туристичних та екологічних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткостроковий відпочинок населення; здійснення любительського і спортивного рибальства; використання в установленому порядку природних ресурсів для задоволення потреб працівників Парку та громадян, які постійно проживають на його території у сінокосах, випасах тощо.

На території цієї зони забороняються: рубки лісу головного користування, прохідні рубки; будівництво промислових, господарських і житлових об’єктів, не пов’язаних з діяльністю Парку; розробка корисних копалин, кар’єрів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство, мисливство, промислова заготівля лікарських рослин; проїзд та стоянка автомобільного та гужового транспорту (крім службового); організація масових спортивних та туристичних заходів, розміщення наметових таборів та човнових станцій без погодження з адміністрацією Парку; розведення вогнищ поза межами відведених для цього місць; застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами дикорослих рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування; використання катерів та човнів з двигунами (за винятком службового транспорту).

Зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку. Забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

В межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників і землекористувачів, що включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

Тепер декілька слів безпосередньо щодо рекреаційної діяльності на території Парку. Загалом її чітко визначає ст. 22 Закону України про природно-заповідний фонд України: «Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку». Таким чином, жодна рекреаційна діяльність, навіть, та яка проводиться основними землекористувачами чи землевласниками на території Парку без узгодження з адміністрацією парку є протизаконною. Це може комусь не подобатись, але це доконаний факт. Логічне пояснення подібній ситуації дати досить легко. Національні парки, на відміну від інших землекористувачів, мають у своєму складі відповідних фахівців і, як результат, здатні моніторити та об‘єктивно оцінювати наслідки тієї чи іншої рекреаційної діяльності. Саме тому закон надає адміністраціям національних парків певний дієвий механізм контролю за веденням рекреаційної діяльності з одного боку і за збереженням природних комплексів з іншого.

В реалії стосунки між Парком та користувачами, що надають рекреаційні послуги регулюються договорами про рекреаційну діяльність. Подібні договори передбачають, що можна і, що не можна робити в кожному конкретному випадку. Також вони передбачають дострокове розірвання, а відповідно і обмеження рекреаційного навантаження у тих випадках, коли на природні комплекси і екосистеми спостерігається негативний вплив або виникають інші загрози.

Наступне питання найболючіше для деяких користувачів. Чому Парк хоче отримувати гроші за договорами про рекреацію? За що Парк буде отримувати гроші? Куди підуть ці гроші? Дамо відповідь на всі ці питання, але по черзі.

В сучасному суспільстві гроші хочуть отримувати всі без винятку, і це мабуть природно. Добре це чи погано кожен має вирішувати сам. Проблема тут, якщо вона є, полягає лише в тому щоб отримувати гроші законним шляхом. Природоохоронне законодавство передбачає можливість для Парку законно отримувати гроші – надавати платні послуги. Види подібних послуг передбачені Постановою Кабміну України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ» (від 28.12.2000 №1913, редакція від 02.06.2003, підстава 827-2003-п). Отримані таким чином гроші перераховуються на спеціальний рахунок Парку і мають бути витраченими лише на природоохоронні заходи і лише за письмового дозволу Мінприроди. Ні премію, ні тим більш, зарплату жоден співробітник Парку з цих грошей отримати не може. «Відмити» їх також не можна – вони йдуть через Держказначейство України. З моменту потрапляння на рахунок Парку вони фактично стають бюджетними коштами.

Згідно ст. 47 Закону України про природно-заповідний фонд України кошти, одержані національними природними парками, а також підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають території та об’єкти ПЗФ, від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності в межах заповідних територій та об’єктів, що не суперечать їх цільовому призначенню, є їх власними коштами. Ці кошти не підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об’єктів ПЗФ. Інакше кажучи: ці гроші можна витрачати лише на природоохоронні заходи.

Природоохоронні заходи – поняття досить широке. Воно передбачає різнобічну діяльність: це і інспектування територій, і виявлення рівня антропогенного навантаження, і розрахунок припустимих ризиків чи заподіяної шкоди, і підтримка в належному стані технічних засобів. Головне мета. Ті гроші, які Парк хоче отримувати фактично є накладними витратами, які пов‘язані з рекреацією на території Парку. Цілком логічно, що чим більше рекреантів – тим більшими стають накладні витрати. Це закони економіки.

На теперішній час адміністрацією Парку вже укладено декілька угод про сумісну рекреаційну діяльність з як з фізичними, так і з юридичними особами. Предметом такої є співпраця з метою організації та проведення рекреаційної діяльності в Парку. Мета угоди – створити оптимальні умови для успішного ведення рекреаційної, освітньо-виховної та науково-дослідної діяльності з урахуванням мінімізації антропогенного впливу на навколишнє природне середовище та збереження природних екосистем Парку.

Контроль рекреаційного навантаження на природні комплекси Парку здійснюється зокрема шляхом видачі перепусток (квитків) на відвідування місць короткострокового відпочинку. Перебування відвідувачів на території Парку та ведення ними дозволених видів загального природокористування, зокрема любительського риболовства, передбачає обов‘язкову наявність заповненої перепустки у відвідувача. Видача та заповнення таких перепусток є обов’язком фізичної чи юридичної особи, що виявила бажання вести рекреаційну діяльність на території Парку та підписала відповідний договір.

Плата з кожного рекреанта за відвідування місць короткострокового відпочинку на території об’єкту ПЗФ стягується у відповідності до ст.. 44, 47 Закон України «Про природно-заповідний фонд», п. 1, 3 Постанови Кабміну України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ» від 28.12.2000 р. № 1913 та розділів I – IV Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України від 22.06.2009 № 330.

Згадану вище суму підприємець включає в загальний рахунок за свої послуги. Ця сума незначна і, як вже згадувалося, враховує лише накладні витрати Парку. Цілком зрозуміло, що рік від року вона буде різнитися. На 2018 р. Науково-технічною радою Парку була затверджена сума розміром 25 грн. За умови коли підприємець отримує від рекреанта 200-400 грн. вона виглядає досить скромно.

Наприкінці цієї інформаційної статті слід зазначити, що правила спортивного та любительського рибальства на території ПЗФ загалом і Парку зокрема не діють. Режим любительського рибальства на території Парку визначається пунктом 4.8 Положення про Нижньодністровський національний природний парк. Нижче ми наводимо ці правила.

Здійснення любительського і спортивного рибальства в межах території Парку можливе лише в зонах регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарській зоні.

Любительський та спортивний лов риби дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства, які законно перебувають на території Парку. Любительське рибальство в Парку здійснюється лише на спеціально відведених ділянках, які маркуються відповідними аншлагами.

Любительський лов риби дозволяється з берега або з човна поплавковими, донними, спінінговими та нахлистовими вудками, що мають загальну кількість гачків не більше п’яти на одного рибалку. Любительський лов риби в зимовий період (з льоду) дозволяється зимовими вудками з блешнею, обладнаною одинарним гачком у якого відстань від цівки до жала не перевищує 10 мм, мормишкою, наживною та живцевою снастями, що мають загальну кількість гачків не більше п’яти на одного рибалку. Дозволяється вилов раків збиранням або однією раколовкою типа «хапка» діаметром не більше 70 см і вічком сіткового  полотна не менше 22 мм.

Добовий ліміт добування водних біоресурсів становить з розрахунку на одного рибалку: риба – 3 кг; раки – 10 шт., окрім випадків коли розмір однієї риби перевищує 3 кг. Дозволено добування будь-яких видів риб і річкових раків, розмір яких перевищує встановлені мінімальні розміри (таблиця 1), за винятком видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.

Таблиця 1. Види та гранично-мінімальні розміри риб та раків, які дозволені до вилову на території Нижньодністровського НПП

Назва виду, розмір якого лімітується

Мінімальний розмір, см

Українська назва

Наукова назва

1. Амур білий Ctenopharyngodon idella (Valenciennes in Cuvier & Valenciennes, 1844) 45
2. Білизна Aspius aspius (Linnaeus, 1758) 40
3. Вугор Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758) 50
4. Вязь Leuciscus idus (Linnaeus, 1758) 24
5. Карась сріблястий Carassius gibelio (Bloch, 1782) 15
6. Короп, сазан Cyprinus carpio (Linnaeus, 1758) 35
7. Лин Tinca tinca (Linnaeus, 1758) 20
8. Лящ Abramis brama (Linnaeus, 1758) 30
9. Рибець Vimba vimba (Linnaeus, 1758) 18
10. Сом Silurus glanis (Linnaeus, 1758) 60
11. Судак Sander lucioperca (Linnaeus, 1758) 38
12. Тараня Rutilus heckeli (Nordman, 1840) 18
13. Товстолоб білий Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844) 40
14. Товстолоб строкатий Hypophthalmichthys nobilis (J. Richardson, 1845) 40
15. Плiтка Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758) 18
16. Щука Esox lucius (Linnaeus, 1758) 35
17. Рак вузькопалий Astacus leptodactylus Eschscholtz, 1823 10

Примітка: Довжина вимірюється: у риби – від кінчика рила при закритому роті до початку середніх променів хвостового плавця; у рака – від середини ока до кінця центральної пластини Тельсону (анальної лопаті).

Вивезення з водойми риби та раків як у свіжому, так і в обробленому стані, незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється в кількості, що не перевищує добову норму, за винятком випадків, коли розмір однієї риби перевищує 3 кг.

Під час любительського та спортивного рибальства в межах Нижньодністровського НПП забороняється:

а) добування риб та інших гідробіонтів, які заборонені до вилову діючими нормативно-правовими актами;б) добування риб та інших гідробіонтів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та  пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань (за винятком раколовок типу «хапка»), а також способом багріння з використанням в якості штучних приманок «голих» потрійних гачків, «драчів», «чортів» та «мух», які зв‘язані на потрійних гачках;

в) добування раків у нерестовий період (у період спарювання), під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

г) добування водних молюсків та інших безхребетних (мотиль, гамарус, дафнія, циклоп, черв‘яки, п’явки личинки комах та ін.), крім річкових раків.

 

 


  • -

Постанова суду щодо Роженка М.В.

Нагадуємо, що 1 червня 2018 року у заповідній зоні Нижньодністровського НПП за незаконне здійснення вилову водних біоресурсів був затриманий Микола Васильович Роженко — колишній директор Парку, а нині головний спеціаліст з питань туризму та екології Маяківської сільради, відомий в екологічних колах науковець і активіст, який позиціонує себе як завзятий борець за збереження природи пониззя Дністра.

Під час затримання і пізніше, поки тривало слідство, М.В. Роженко неодноразово висловлював суперечливу інформацію, заперечував свою причетність до незаконного вилову та порушення режиму заповідної зони, незважаючи на наявність свідків, належним чином складений працівнкиами Парку протокол та зафіксований факт вилучення здобутих водних біоресурсів та знарядь лову.

25 жовтня 2018 року Біляївський районний суд розглянув надані Нижньодністровським НПП матеріали про притягнення М.В. Роженка до адміністративної відповідальності,  заслухав учасників справи та постановив визнати М.В. Роженка винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 91 КУпАП “Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.

Постанова Біляївського суду:

 

Flickr Album Gallery Powered By: WP Frank