Блог: Оголошення

  • -

Рекреація та рекреаційна діяльність на території Нижньодністровського НПП (правові аспекти)

Нижньодністровський національний природний парк (далі – Парк) був створений близько десяти років тому Указом Президента України. До його складу увійшли як суходільні, так і водні ділянки загальною площею близько 21 тис. га. Близько 4 тис. га земель передані Парку у постійне користування, решта увійшла до його складу без вилучення у землекористувачів. Розташований на межі Білгород-Дністровського, Біляївського та Овідіопольського районів Парк зазнає значного антропогенного навантаження, яке проявляється не лише у формі значного рекреаційного навантаження, а й досить активної господарської діяльності на певних його ділянках. Використовуючи сучасну європейську термінологію можна стверджувати, що Парк регулярно надає як жителям Одещини, так і її гостям великий спектр екосистем них послуг.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про природно-заповідний фонд України: «Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів». Нижньодністровський національний природний парк не є виключенням, у своїй діяльності він керується: Конституцією України, Законом України «Про природно-заповідний фонд України», Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положенням про Нижньодністровський національний природний парк та іншими діючими законами та підзаконними актами. Основною метою Парка є збереження його природних екосистем у такому стані, щоб і на майбутнє вони успішно могли надавати всім бажаючим згадані вище послуги.

Слід обов‘язково зазначити, що, по-перше, Парк не є заповідником (заповідник передбачає повну заборону господарської діяльності), хоча і має території з суворим заповідним режимом, а по-друге, відповідно до діючого природоохоронного законодавства на території Парку можна і, навіть, потрібно проводити певні види господарської діяльності. Види та обсяги господарської діяльності в Парку визначаються документом, що має назву Проект організації територій Парку. Іншими словами, цей документ є науково обґрунтованим перспективним планом природоохоронних та господарських дій у парку на найближче майбутнє (5-10 років). Він розробляється відповідними (сторонніми, але фаховими) організаціями чи установами і в установленому законом порядку затверджується наказом Мінприроди. До затвердження Проекту організації території у відповідності до ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» діяльність здійснюється відповідно до Проекту створення Парку та Положення про Парк. Аналогічно та відповідно до цієї ж статті: «межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду».

Наразі багатьох мешканців безпосередньо прилеглих до Парку населених пунктів турбує питання щодо обмеження тих чи інших видів господарської діяльності на його території. Іншими словами, вони хочуть знати, що дозволено, а що заборонено на території Парку. Відповіді на ці питання кожен може знайти сам, детально вивчивши згадані вище нормативні природоохоронні документи. Однак, ця справа досить тривала і кропітка. Саме тому автор пропонує читачеві певні вижимки зі згаданих документів та короткі коментарі до них.

Користувачі земель та відвідувачі Парку мають дотримуватися режиму територій, який передбачає їх збалансоване природокористування та покликаний забезпечити самовідтворення природних екосистем. Важливим в цьому контексті є функціональне зонування Парку, яке обов‘язково має враховуватися при веденні господарської діяльності. В межах національних парків, відповідно до природоохоронного законодавства, виділяються наступні зони: заповідна; регульованої рекреації; стаціонарної рекреації; господарська. Для кожної зони з урахуванням її природоохоронної, наукової, рекреаційної, оздоровчої, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Заповідна зона призначена для охорони та самовідтворення найбільш цінних і вразливих природних комплексів. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню цієї зони або порушує природний розвиток процесів чи явищ і створює загрозу шкідливого впливу та негативних наслідків на її природні комплекси та об’єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, не пов’язаних з діяльністю Парку, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, пошкодження ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, вирубування дуплястих, сухостійних дерев та ліквідація захаращеності, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, насіння, квітів, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення чи гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, мисливство, селекційний відстріл тварин, рибальство, туризм, всі види екскурсій, крім пішохідних.

Зона регульованої рекреації, на відміну від заповідної, передбачає ведення певної, хоча і обмеженої, господарської діяльності. У зоні регульованої рекреації дозволяється в установленому порядку: регульований збір грибів, ягід, плодів дикорослих плодових рослин із дотриманням природоохоронного законодавства; обладнання туристичних та екологічних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткостроковий відпочинок населення; здійснення любительського і спортивного рибальства; використання в установленому порядку природних ресурсів для задоволення потреб працівників Парку та громадян, які постійно проживають на його території у сінокосах, випасах тощо.

На території цієї зони забороняються: рубки лісу головного користування, прохідні рубки; будівництво промислових, господарських і житлових об’єктів, не пов’язаних з діяльністю Парку; розробка корисних копалин, кар’єрів, порушення ґрунтового покриву, промислове рибальство, мисливство, промислова заготівля лікарських рослин; проїзд та стоянка автомобільного та гужового транспорту (крім службового); організація масових спортивних та туристичних заходів, розміщення наметових таборів та човнових станцій без погодження з адміністрацією Парку; розведення вогнищ поза межами відведених для цього місць; застосування хімічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами дикорослих рослин і лісу без відповідного наукового обґрунтування; використання катерів та човнів з двигунами (за винятком службового транспорту).

Зона стаціонарної рекреації – призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об’єктів обслуговування відвідувачів Парку. Забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов’язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об’єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації.

В межах господарської зони проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на Парк завдань, знаходяться населені пункти, об’єкти комунального призначення Парку, а також землі інших землевласників і землекористувачів, що включені до складу Парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

Тепер декілька слів безпосередньо щодо рекреаційної діяльності на території Парку. Загалом її чітко визначає ст. 22 Закону України про природно-заповідний фонд України: «Рекреаційна діяльність на території національних природних парків організовується спеціальними підрозділами адміністрації парків, а також іншими підприємствами, установами та організаціями на підставі угод з адміністрацією парку». Таким чином, жодна рекреаційна діяльність, навіть, та яка проводиться основними землекористувачами чи землевласниками на території Парку без узгодження з адміністрацією парку є протизаконною. Це може комусь не подобатись, але це доконаний факт. Логічне пояснення подібній ситуації дати досить легко. Національні парки, на відміну від інших землекористувачів, мають у своєму складі відповідних фахівців і, як результат, здатні моніторити та об‘єктивно оцінювати наслідки тієї чи іншої рекреаційної діяльності. Саме тому закон надає адміністраціям національних парків певний дієвий механізм контролю за веденням рекреаційної діяльності з одного боку і за збереженням природних комплексів з іншого.

В реалії стосунки між Парком та користувачами, що надають рекреаційні послуги регулюються договорами про рекреаційну діяльність. Подібні договори передбачають, що можна і, що не можна робити в кожному конкретному випадку. Також вони передбачають дострокове розірвання, а відповідно і обмеження рекреаційного навантаження у тих випадках, коли на природні комплекси і екосистеми спостерігається негативний вплив або виникають інші загрози.

Наступне питання найболючіше для деяких користувачів. Чому Парк хоче отримувати гроші за договорами про рекреацію? За що Парк буде отримувати гроші? Куди підуть ці гроші? Дамо відповідь на всі ці питання, але по черзі.

В сучасному суспільстві гроші хочуть отримувати всі без винятку, і це мабуть природно. Добре це чи погано кожен має вирішувати сам. Проблема тут, якщо вона є, полягає лише в тому щоб отримувати гроші законним шляхом. Природоохоронне законодавство передбачає можливість для Парку законно отримувати гроші – надавати платні послуги. Види подібних послуг передбачені Постановою Кабміну України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ» (від 28.12.2000 №1913, редакція від 02.06.2003, підстава 827-2003-п). Отримані таким чином гроші перераховуються на спеціальний рахунок Парку і мають бути витраченими лише на природоохоронні заходи і лише за письмового дозволу Мінприроди. Ні премію, ні тим більш, зарплату жоден співробітник Парку з цих грошей отримати не може. «Відмити» їх також не можна – вони йдуть через Держказначейство України. З моменту потрапляння на рахунок Парку вони фактично стають бюджетними коштами.

Згідно ст. 47 Закону України про природно-заповідний фонд України кошти, одержані національними природними парками, а також підприємствами, установами та організаціями, у підпорядкуванні яких перебувають території та об’єкти ПЗФ, від наукової, природоохоронної, туристсько-екскурсійної, рекламно-видавничої та іншої діяльності в межах заповідних територій та об’єктів, що не суперечать їх цільовому призначенню, є їх власними коштами. Ці кошти не підлягають вилученню і використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об’єктів ПЗФ. Інакше кажучи: ці гроші можна витрачати лише на природоохоронні заходи.

Природоохоронні заходи – поняття досить широке. Воно передбачає різнобічну діяльність: це і інспектування територій, і виявлення рівня антропогенного навантаження, і розрахунок припустимих ризиків чи заподіяної шкоди, і підтримка в належному стані технічних засобів. Головне мета. Ті гроші, які Парк хоче отримувати фактично є накладними витратами, які пов‘язані з рекреацією на території Парку. Цілком логічно, що чим більше рекреантів – тим більшими стають накладні витрати. Це закони економіки.

На теперішній час адміністрацією Парку вже укладено декілька угод про сумісну рекреаційну діяльність з як з фізичними, так і з юридичними особами. Предметом такої є співпраця з метою організації та проведення рекреаційної діяльності в Парку. Мета угоди – створити оптимальні умови для успішного ведення рекреаційної, освітньо-виховної та науково-дослідної діяльності з урахуванням мінімізації антропогенного впливу на навколишнє природне середовище та збереження природних екосистем Парку.

Контроль рекреаційного навантаження на природні комплекси Парку здійснюється зокрема шляхом видачі перепусток (квитків) на відвідування місць короткострокового відпочинку. Перебування відвідувачів на території Парку та ведення ними дозволених видів загального природокористування, зокрема любительського риболовства, передбачає обов‘язкову наявність заповненої перепустки у відвідувача. Видача та заповнення таких перепусток є обов’язком фізичної чи юридичної особи, що виявила бажання вести рекреаційну діяльність на території Парку та підписала відповідний договір.

Плата з кожного рекреанта за відвідування місць короткострокового відпочинку на території об’єкту ПЗФ стягується у відповідності до ст.. 44, 47 Закон України «Про природно-заповідний фонд», п. 1, 3 Постанови Кабміну України «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами ПЗФ» від 28.12.2000 р. № 1913 та розділів I – IV Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України від 22.06.2009 № 330.

Згадану вище суму підприємець включає в загальний рахунок за свої послуги. Ця сума незначна і, як вже згадувалося, враховує лише накладні витрати Парку. Цілком зрозуміло, що рік від року вона буде різнитися. На 2018 р. Науково-технічною радою Парку була затверджена сума розміром 25 грн. За умови коли підприємець отримує від рекреанта 200-400 грн. вона виглядає досить скромно.

Наприкінці цієї інформаційної статті слід зазначити, що правила спортивного та любительського рибальства на території ПЗФ загалом і Парку зокрема не діють. Режим любительського рибальства на території Парку визначається пунктом 4.8 Положення про Нижньодністровський національний природний парк. Нижче ми наводимо ці правила.

Здійснення любительського і спортивного рибальства в межах території Парку можливе лише в зонах регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарській зоні.

Любительський та спортивний лов риби дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства, які законно перебувають на території Парку. Любительське рибальство в Парку здійснюється лише на спеціально відведених ділянках, які маркуються відповідними аншлагами.

Любительський лов риби дозволяється з берега або з човна поплавковими, донними, спінінговими та нахлистовими вудками, що мають загальну кількість гачків не більше п’яти на одного рибалку. Любительський лов риби в зимовий період (з льоду) дозволяється зимовими вудками з блешнею, обладнаною одинарним гачком у якого відстань від цівки до жала не перевищує 10 мм, мормишкою, наживною та живцевою снастями, що мають загальну кількість гачків не більше п’яти на одного рибалку. Дозволяється вилов раків збиранням або однією раколовкою типа «хапка» діаметром не більше 70 см і вічком сіткового  полотна не менше 22 мм.

Добовий ліміт добування водних біоресурсів становить з розрахунку на одного рибалку: риба – 3 кг; раки – 10 шт., окрім випадків коли розмір однієї риби перевищує 3 кг. Дозволено добування будь-яких видів риб і річкових раків, розмір яких перевищує встановлені мінімальні розміри (таблиця 1), за винятком видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України.

Таблиця 1. Види та гранично-мінімальні розміри риб та раків, які дозволені до вилову на території Нижньодністровського НПП

Назва виду, розмір якого лімітується

Мінімальний розмір, см

Українська назва

Наукова назва

1. Амур білий Ctenopharyngodon idella (Valenciennes in Cuvier & Valenciennes, 1844) 45
2. Білизна Aspius aspius (Linnaeus, 1758) 40
3. Вугор Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758) 50
4. Вязь Leuciscus idus (Linnaeus, 1758) 24
5. Карась сріблястий Carassius gibelio (Bloch, 1782) 15
6. Короп, сазан Cyprinus carpio (Linnaeus, 1758) 35
7. Лин Tinca tinca (Linnaeus, 1758) 20
8. Лящ Abramis brama (Linnaeus, 1758) 30
9. Рибець Vimba vimba (Linnaeus, 1758) 18
10. Сом Silurus glanis (Linnaeus, 1758) 60
11. Судак Sander lucioperca (Linnaeus, 1758) 38
12. Тараня Rutilus heckeli (Nordman, 1840) 18
13. Товстолоб білий Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844) 40
14. Товстолоб строкатий Hypophthalmichthys nobilis (J. Richardson, 1845) 40
15. Плiтка Rutilus rutilus (Linnaeus, 1758) 18
16. Щука Esox lucius (Linnaeus, 1758) 35
17. Рак вузькопалий Astacus leptodactylus Eschscholtz, 1823 10

Примітка: Довжина вимірюється: у риби – від кінчика рила при закритому роті до початку середніх променів хвостового плавця; у рака – від середини ока до кінця центральної пластини Тельсону (анальної лопаті).

Вивезення з водойми риби та раків як у свіжому, так і в обробленому стані, незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється в кількості, що не перевищує добову норму, за винятком випадків, коли розмір однієї риби перевищує 3 кг.

Під час любительського та спортивного рибальства в межах Нижньодністровського НПП забороняється:

а) добування риб та інших гідробіонтів, які заборонені до вилову діючими нормативно-правовими актами;б) добування риб та інших гідробіонтів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та  пневматичної  зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань (за винятком раколовок типу «хапка»), а також способом багріння з використанням в якості штучних приманок «голих» потрійних гачків, «драчів», «чортів» та «мух», які зв‘язані на потрійних гачках;

в) добування раків у нерестовий період (у період спарювання), під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) із застосуванням підсвічування.

г) добування водних молюсків та інших безхребетних (мотиль, гамарус, дафнія, циклоп, черв‘яки, п’явки личинки комах та ін.), крім річкових раків.

 

 


  • -

Про посилення контролю за використанням плавзасобів в зоні регульованої рекреації

Категорії : Оголошення

Згідно Наказу в.о. директора №42 від 6.06.2017 р. “Про посилення контролю за використанням плавзасобів в зоні регульованої рекреації” та на підставі Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2009 №321, у редакції наказу Мінприроди України від 05.06.2012 №291 (зі змінами), з урахуванням вимог ст. 21 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, з метою забезпечення виконання вимог п. 4.2.2 Положення про Нижньодністровський національний природний парк (далі – Парк), зокрема в частині заборони використання катерів та човнів з двигунами, у межах зони регульованої рекреації Парку

Забороняється використання в межах зони регульованої рекреації Парку (зокрема: частина оз.Біле, частини оз.Стоячий Турунчук (Мертвий Турунчук), частина Карагвольської затоки), катерів та човнів з двигунами, за винятком спеціальних уповноважених органів на здійснення державного контролю, органів державної влади, а також рятувальних служб.

На межі зони регульованої рекреації Парку на вказаних водних об’єктах буде встановлено інформаційні знаки з висвітленням на них зазначеної заборони та відповідальності за її порушення.


  • -

Щодо випадків захворювання на лептоспіроз

Категорії : Оголошення

Адміністрація Нижньодністровського НПП повідомляє про встановлення випадків захворювання тварин на лептоспіроз на територіях, які межують з територіями Парку. Інформація надійшла від Овідіопольського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. Згідно експертних висновків від 22.03.2018, у відібраному матеріалі від двох диких кабанів, які були впольовані на території Миколаївської сільської ради та мисливських угідь ДП «Одеське лісове господарство» з метою депопулізації та дослідження на АЧС, у сиворотці крові виявлено антитіла інфекційного захворювання на лептоспіроз.

Наголошуємо на дотриманні вимог чинної інструкції «Про заходи профілактики та оздоровлення тварин від лептоспірозу», яка затверджена Головним управлінням ветеринарної медицини з Держветінспекцією Мінсільгосппроду  України (наказ №5 від 15 березня 1994 р.) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 1994 р. за №55/264:

ІНСТРУКЦІЯ

Довідка.

Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання, загальне для людини і тварин,  збудником якого є бактерії роду лептоспіра. Хвороба характеризується ураженням капілярів, печінки, нирок, м’язів, супроводжується явищами інтоксикації та хвилеподібної лихоманки.

Основні чинники передачі – інфіковані вода, продукти, рослини та ґрунт. Лептоспіри зберігають життєздатність у вологому ґрунті протягом 270 днів, в природних водоймах – від 7 до 30 днів, у харчових продуктах – декілька днів. Пряме сонячне та ультрафіолетове випромінювання діє на них згубно, так само, як кислоти, луги та дезінфікуючі засоби (так, організм лептоспір сприйнятливий до багатьох дезінфікуючих препаратів: 0,25% розчин активного флора, 0,25% розчин формальдегіду, 5% розчин карболової кислоти, 1% розчин натрію).

Джерелом інфекції для людей є хворі і перехворілі гризуни, домашні та дикі тварини, які виділяють лептоспіри із сечею і заражають навколишнє середовище. Основними носіями збудника лептоспірозу у природних середовищах є щури, польові миші, землерийки, їжаки.

Механізм передачі для людини – контактний, через пошкоджену шкіру, при купанні та риболовлі, при проведенні сільськогосподарських польових робіт (при попаданні забрудненого ґрунту та води на шкіру), при догляді за хворими тваринами. Зараження може відбуватися через слизову оболонку порожнини рота при вживанні сирої води з природних джерел та продуктів харчування, забруднених сечею гризунів, а також продуктів тваринництва без термічної обробки (м’ясо, молоко). Людина від людини не заражається.

Після попадання збудника лептоспірозу в організм людини, через 1-2 тижні, найчастіше через 7-9 днів, з’являються ознаки захворювання. Захворювання, у більшості випадків, починається гостро: температура тіла підвищується до 39-40 С, хворі скаржаться на сильний головний біль та слабкість, з’являються два симптоми, характерні для лептоспірозу, – іктеричність (пожовтіння та точкові крововиливи склер очей) та болі в литкових м’язах; пізніше, через 15-20 днів, вражаються нирки та печінка, після чого врятувати хворого дуже важко. Тільки своєчасне звернення за медичною допомогою врятує життя.

Інфікування тварин трапляється після вживання води з водойм, підстилку, корм, які були заражені фекаліями хворих тварин, а також при поїданні деякими тваринами мертвих гризунів. Лептоспіри мають здатність потрапляти в організм тварин навіть через травмовані ділянки шкіри і слизові тканини. До молодняку бактерія потрапляє з молоком матері — носительки захворювання.

Поширенню захворювання серед свійських тварин сприяють такі фактори, як відсутність нормальних пасовищ і забруднені водойми, погане годування та антисанітарні умови у господарствах.

При лікуванні симптомів лептоспірозу свиней та інших господарських тварин проводиться ізоляція інфікованих тварин. Основа лікування — прийом антибіотиків, а також використання специфічних імуноглобулінів. Вагоме значення має патогенетична терапія у важких випадках лептоспірозу. Найефективнішими засобами вважаються пеніциліни. З метою профілактики призначається вакцина проти лептоспірозу.

Усі тварини, заражені лептоспіроз, в тому числі кішки і собаки, несуть безпосередню загрозу для людей. Людям, які за своєю роботою або з якихось інших причин контактують з хворими тваринами, а також при виконанні сільськогосподарських робіт слід дотримуватися правил особистої гігієни. Важливими заходами профілактики є боротьба з джерелом інфекції (знищення гризунів шляхом проведення суцільної дератизації в домашніх осередках, на підприємствах, на сільськогосподарських об’єктах та в природних біотопах), раннє виявлення і лікування хворих домашніх і сільськогосподарських тварин та вакцинація.

 

 


  • -

Про встановлення заборони на лов водних біоресурсів

Категорії : Оголошення

 

Шановні жителі та гості Біляївського, Овідіопольського  та Білгород-Дністровського районів!

Доводимо до Вашого відому, що  з метою забезпечення охорони водних біоресурсів в нерестовий період 2018 р. та створення належних умов для їх відтворення в межах території Нижньодністровського національного природного парку (далі Парк), в.о.директора Парку видано наказ від 03.04.2018 р. №41 про встановлення заборони на лов водних біоресурсів, у зв’язку з їх відтворенням, на водних об’єктах (їх частинах) в межах території Парку:

– на період з 15 квітня по 15 червня поточного року – у річці Дністер з рукавом Турунчук та заплавних озерах;

– на період з 15 квітня по 31 липня поточного року – у Дністровському лимані.

Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця.

(на підставі Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого наказом Мінприроди України від 19.06.2009 р. №321, у редакції наказу Мінприроди України від 05.06.2012 р. №291, у відповідності до ст. 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, ст. 38, 39 Закону України “Про тваринний світ”, з урахуванням Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, наказу управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області від 28.03.2018 №294).

Адміністрація Нижньодністровського НПП.


  • -

Увага! Оголошено сезон екологічної тиші!

Категорії : Оголошення

Навесні, з настанням перших теплих днів, багато людей тягнуться до відпочинку на природі: на березі річки, на схилах лиману, у лісі. Але слід пам’ятати, що саме з цього часу, з початку квітня та до середини червня, триває період масового розмноження диких тварин. Присутність людей у місцях, де мешкають тварини та птахи, може стати джерелом підвищеного шуму та неспокою та створювати так званий «фактор турбування», який викликає у тварин стан постійної напруженості у піклуванні про своє потомство.

Адміністрація Нижньодністровського НПП закликає до порозуміння і дбайливого ставлення до тваринного світу та повідомляє:

з метою забезпечення належних умов для відтворення диких тварин та мінімізації впливу на них негативніх факторів антропогенного походження у період масового розмноження, який триває з 1 квітня по 15 червня, оголошується «Сезон екологічної тиші». У цей час, відповідно до Закону України «Про тваринний світ» (частина п’ята статті 39 в редакції Закону N 322-VIII (322-19) від 09.04.2015), забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах тощо).

Оскільки забезпечувати режим екотиші мають не лише відпочиваючі, але й підприємства, установи, організації, робота яких впливає або може вплинути на стан тваринного світу, необхідно врахувати зазначені вимоги при організації та здійсненні господарської діяльності.

Нижньодністровський НПП встановлює контроль щодо недопущення підвищеного шуму в середовищах перебування диких тварин та нагадує, що за порушення вимог вищезазначеної статті Закону України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 87 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Адміністрація Нижньодністровського НПП.


  • -

Збережемо первоцвіти!

Категорії : Оголошення

Перші квіти після тривалої зими приносять величезну втіху для душі. Прогулянка на природу ранньої весни – просто спокуса. Руки так і тягнуться до квітів… Але не поспішайте рвати це чудо!

Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини.

Зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло 45 – 60 насінин. І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7 – 8 років. Сам процес проростання насіння тривалий і складний.

На території Нижньодністровського національного природного парку є чудові дарунки природи, серед яких пролісок, мати-й-мачуха, конвалія, медунка, ряст, горицвіт весняний (занесений до Червоної книги). Всі вони потребують нашого захисту. Не знищуйте квіти! Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай квіти тішать око, серце і душу всіх, хто прийде слідом за Вами у природу.

З метою збереження квітів-первоцвітів щорічно в лютому-березні в Україні проводиться масова всеукраїнська екологічна акція “Первоцвіт”. Завдання природоохоронної акції – привернути увагу громадкості до проблеми охорони ранньоквітучих рослин і спрямувати зусилля учнів, молоді, пересічних громадян на практичні дії щодо захисту первоцвітів. Потрібно навчити дітей відчувати та оберігати цю надзвичайну красу, формувати у підростаючого покоління природоохоронні навички, прищепити елементарні поняття екологічної культури. 

Бажано, щоб молоді люди, які відчинили браму ХХІ століття, пам’ятали слова римського філософа Сенеки, сказані ще в І столітті нашої ери: “Жити щасливо і жити в злагоді з природою – одне й те саме”. 

Крокуси

Горицвіт

Підсніжники

Пролісок


  • -

Африканська чума свиней: пам’ятка населенню

Коротка довідка.

Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) — це контактне вірусне захворювання домашніх і диких свиней. Воно передається при прямому контакті здорових і хворих тварин, через продукти зі свинини, кліщами і механічно (транспортними засобами при переміщенні тварин). Ефективної вакцини не існує. Майже все поголів’я хворих свиней гине, а тварин з підозрою на це захворювання знищують. Для людини АЧС безпечна. Основними причинами поширення АЧС є неконтролюєма міграція диких кабанів та відсутність дієвого контролю при переміщенні живих свиней та сировини тваринного походження, а також низький урівень біобезпеки свиногосподарств.

Як виглядає АЧС і що необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин та відсутністю інших симптомів в цей період. Більшість хворих тварин у цей час виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму. Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини проявляють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності: синюшність шкіри та значні крововиливи . Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби.

Будь-які аномалії в поведінці свиней слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста, адже ознаки хвороби можуть бути надзвичайно розмаїтими і не завжди відповідати типовому опису перебігу цього захворювання. Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень. Лікування тварин або будь-які намагання самотужки вийти з цієї ситуації лише додатково її ускладнять та сприятимуть подальшому поширенню

Ситуація з АЧС в Україні та зокрема в Одеській області у 2018 р.

Незважаючи на постійну роботу, спрямовану на профілактику АЧС, епізоотична ситуація на території України подовжує залишатися складною. Останні випадки захворювання на АЧС у 2018 р. зареєстровано на територіях мисливських угідь у Донецькій та Луганській областях (захворювання диких кабанів) та у приватних фермерських господарствах в Чернівецькій області і в Савранському районі Одеської області.

В аграрному секторі Овідіопольського району свинарство – одна із провідних галузей: станом на березень 2018 р. у районі функціонують 7 свиногосподарств (995 голів свиней), в приватному секторі утримується 2204 голови свиней. Але згідно проведення у лютому 2018 р. епізоотичних обстежень та за інформацією, яка надійшла від спеціалістів Овідіопольскої районної державної лікарні ветеринарної медицини, заходи з підтримання та підвищення рівня біобезпеки у свиногосподарствах реалізовані не в повній мірі.

Ігнорування суб’єктами господарювання будь-яких елементів біобезпеки (санпропускники, дезбар’єри, дезкилимки, спецодяг), відсутність лабораторних досліджень кормів та води, ігнорування термічної обробки кормів та контролю якості дезінфекції приміщення – все це створює додаткову загрозу виникнення АЧС.

Загальні профілактичні заходи для запобігання випадків захворювання на АЧС:

  • Здійснення постійного моніторингу за фізіологічним станом тварин та інформування районних держслужб ветеринарної медицини про випадки підозри на захворювання.
  • Дотримання правил біобезпеки у свиногосподарствах (наявність санпропускників, дезбар’єрів, дезкилимків, використання спецодягу, проведення регулярної дезінфекції тощо).
  • Використання термічної обробки кормів.
  • Забезпечення дієвого контролю за переміщенням живих свиней та продукції з них.
  • Заборона торгівлі харчовими продуктами тваринного походження (м’ясом свинини) у невстановлених місцях та на стихійних ринках; відмова від закупівель свиней і корму сумнівного походження без відповідних документів та сертифікатів.
  • Проведення депопуляції (зниження чисельності) диких свиней до стабілізації епізоотичної ситуації.
  • Дотримання вимог біобезпеки під час полювання та/або під час проведення будь-яких інших заходів, пов’язаних із відстрілом та вилученням диких тварин із природного середовища.
  • Надання дозволу на використання туш впольованих диких кабанів лише після отримання негативних результатів лабораторних досліджень на АЧС.
  • Проведення заходів з підгодівлі диких кабанів протягом усього року з метою недопущення їх міграції.
  • Проведення роз’яснювальної роботи серед населення та власників тварин про небезпеку АЧС, необхідність організації біозахисту приватних господарств та підприємств, діяльність яких пов’язана з обігом свиней.

  • -

Про вжиття заходів щодо захисту птахів

Підгодівля птахів

Унаслідок потужних снігопадів і зниження температури деякі види перелітних птахів опинилися під загрозою. Весняне похолодання є дуже небезпечним для пернатих, які не очікували такої погоди.

Нині кожен мисливець, кожен еколог, студент, природолюб, кожен учень має стати прикладом для інших громадян та довести своїми діями небайдужість до птахів, які опинилися на грані виживання, залучити до цієї справи рідних, друзів та знайомих.

При низьких температурах, сніговому покриві та замерзлих водоймах птахи не в стані самостійно добути собі природні корми, які стають для них практично недоступними. А ще гірше, що на снігу їм не сховатися, сніг обмежує їхні маскувальні можливості, і їм важко уникати нападів хижаків. Ще в гіршому становищі опиняться перелітні птахи, особливо ті, які уже прилетіли.
Птахи найбільше потребують кормів, тепла і захисту. Щоб вижити, вони змушені скупчуватись поблизу населених пунктів, збиватися у зграї в пошуках корму і захисту. В такій ситуації вони стають легкою здобиччю, як для хижаків, так і для браконьєрів.

Люблять птахи різноманітні сухофрукти та гриби. Сухі комахи взимку – це свято для багатьох пернатих. Підійдуть також: зварене круто і натерте на тертці яйце, шматочки сирої яловичини, сир, порізане на скибочки яблуко, ягоди з компоту тощо. На час гніздового періоду непогано помістити в годівниці кальцієву підгодівлю, яку зазвичай дають домашнім птахам: шкаралупа курячих яєць або шматки штукатурки. Не можна підгодовувати пернатих смаженою, гострою, жирною, кислою або зіпсованою їжею.

Важливо пам’ятати, що це лише підгодівля – птахи отримують від людини лише частину необхідної їжі, а решту свого раціону повинні знаходити самостійно в природі. До виготовлення “їдалень” для птахів можна підійти креативно, але варто пам’ятати, що годівниці обов’язково повинна мати дах, інакше корм може бути засипаний снігом або залитий дощем і стати непридатним для використання. Ще однією умовою вдалої годівниці є розмір вхідного отвору. Він повинен бути настільки широким, щоб пташка могла спокійно проникнути всередину годівниці і безперешкодно залишити її.

Адміністрація Нижньодністровського національного природного парку закликає небайдужих громадян долучитись до підгодівлі, а у випадку виявлення хворих чи поранених птахів повідомляти працівників Парку.
Адреса: с.Маяки, вул.Преображенська, 58, тел.04852-33123.


  • -

Про забезпечення охорони водних біоресурсів у зимовий період 2017-2018 рр.

На підставі Положення про Нижньодністровський національний природний парк, затвердженого Наказом Мінприроди України від 19.06.2009 №321, у відповідності до ст. 9 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, ст. 38, 39 Закону України “Про тваринний світ”, з урахуванням Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, наказу Одеського рибоохоронного патруля від 26.10.2017 №166 “Про встановлення заборони на місцях зимівлі водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Одеської області у зимовий період 2017-2018 рр.”,

з метою забезпечення охорони водних біоресурсів в межах території Нижньодністровського НПП в осінньо-зимовий період 2017-2018 рр.

з 01 листопада 2017 р. до 31 березня 2018 р. встановлюється заборона на добування водних біоресурсів на зимувальних ямах, перелік яких затверджений наказом Одеського рибоохоронного патруля від 26.10.2017 №166, в межах Парку, а також на р. Глибокий Турунчук від її впадіння в Дністровський лиман на 1 кілометр вверх проти течії.

На порушення вимог законодавства щодо заборони рибальства, встановленої даним наказом, буде здійснено реагування з боку представників Парку у відповідності до чинного природоохоронного законодавства.

Наказ від 01.11.2017 р. № 87, 1 Наказ від 01.11.2017 р. № 87, 2


  • -

Триває період цвітіння амброзії

Категорії : Оголошення

Амброзія полинолиста

Амброзія відома всім рослина, яка з’явилася у нас не так давно, але досить добре прижилася. Полинолиста амброзія – це однорічний злісний карантинний бур’ян заввишки 20 – 180 (250) см, з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт до 4 метрів, зневоднючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару землі до 2 тис. тонн води. З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і заглушує культурні посіви.

Цей вид поширений у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій областях, АР Крим. Росте в посівах різних культурних рослин, а також по шляхах, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобудови) або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони.

Трава амброзія сягає у висоту від 20 до 200 см, а іноді й до 300 см. У неї стрижневий корінь, який проникає на глибину до 4 м, прямостояче опушене стебло і красиві ажурні листки завдовжки до 15-17 см, темно-зелені згори і сіро-зелені, сильно опушені зі споду. Квітки в амброзії дрібні, різних відтінків жовтого та  зеленого кольору.

Паростки рослини з’являються в травні або червні, а цвітіння амброзії починається наприкінці липня або на початку серпня і триває до середини осені. Розмножується амброзія насінням, яке визріває у серпні – вересні, легко обсипається, засмічуючи грунт. Одна добре розвинута рослина може дати до 100 тисяч зернят. Схожість зберігає до 10 – 15 років, при сприятливих умовах до 30 – 50 років.

Амброзія, як чужинка, не має природних ворогів (тварини амброзію не їдять) і відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культури, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі.

Амброзія-

Під час цвітіння ця рослина дуже небезпечна: пилок викликає у людей алергію (підвищення температури, сльозотечу, кон’юнктивіт, погіршує зір і може викликати набряк легенів), медики називають це амброзійним полінозом або сінною пропасницєю. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми.

Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.

Враховуючи велику шкоду амброзії полинолистої, як для сільського господарства, так і для здоров’я людей, боротьба з нею є одним з найважливіших завдань всіх громадян. Пошук ефективних способів боротьби з амброзією триває.

Якщо ви виявили неподалік кущик амброзії, знищіть його, поки рослина не дала насіння. Незначну кількість заростей бур’яну можна просто скосити, але якщо ви запізнилися, і насіння амброзії просипалося на землю, готуйтеся до важкої, виснажливої боротьби, в якій вам доведеться об’єднати всі доступні методи.

Амброзія---

Скошування. Цей спосіб знищення амброзії ефективний тільки в період утворення бутонів: якщо скосити бур’ян у період активного росту, він утворює в 2-3 рази більше пагонів, ніж ви знищили. Тому косити знову відростаючу амброзію доведеться 3-5 разів за сезон, не дозволяючи їй зацвісти і дати насіння.

Викопування або виривання з коренем. Знищення амброзії цим способом дає чудові результати, але викопувати бур’ян вам доведеться кілька років, оскільки молоді паростки ще довго з’являтимуться на ділянці.

Хімічний метод. На великій території вручну вам від бур’яну не позбутися, доведеться вдаватися до хімічних засобів боротьби з амброзією – препаратів із групи гліфосатів. Розчин для обробки бур’яну готують у суворій відповідності з інструкцією, однак майте на увазі, що в курортній зоні, на пасовищах і в населених пунктах застосування гербіцидів категорично заборонено.

Витіснення іншими рослинами. Фахівці рекомендують боротися з амброзією її ж зброєю, витісняючи бур’ян газонною травою і багаторічними рослинами. На сінокосах і пасовищах можна створювати посадки багаторічних злакових або бобових трав чи висаджувати їх змішаними рядами. За 2-3 роки такі посадки можуть повністю придушити амброзію. До трав, здатних відвоювати у бур’яну територію, належать люцерна, лисохвіст, костриця, житняк, еспарцет, стоколос безостий і пирій безкореневищний. Чудово очищає поля від амброзії гірчиця сарептська.

 


Блог

Пошук