• -

На території Нижньодністровського НПП пластику – НІ!

Парк сказав – Парк зробив!
Ми розпочали акцію «На території Нижньодністровського НПП пластику – НІ!»

Усім відомо, що сміття, особливо пластикове – одна з глобальних проблем сучасного людства. Наш Дністер постійно несе величезну кількість залишків «культурного відпочинку», який застрягає у прибережних заростях, або через Дністровський лиман виноситься у Чорне море. Періодично інспектори Парку разом з дитячими екологічними організаціями, небайдужими місцевими громадянами прибирають береги і вивозять сміття.

А цього разу умови змінилися, так як після бурхливої повені збирачем сміття стала плантація водяного горіха (чиліма) на Дністровському лимані.

Сміття у лимані

Сміття у лимані

Адміністрацією ННПП було прийнято рішення щодо вилучення шкідливих об’єктів з території лиману, поки вітер не погнав їх до моря.

Працівники Парку, а саме відділи екоосвіти, науковий, СДО, Маяківське і Біляївське ПОНДВ на кількох човнах підсаками зібрали пластикове і скляне сміття, посортували і вивезли до комунальної служби. Звичайно, 15 великих щільно набитих мішків, якими було завантажено судно, це якась невелика частка того, що необхідно вилучити з водойми. Тому такі акції будуть повторюватися. 

Трохи фото з акції:

До доброї справи долучився мешканець с. Маяки Василь Анатолійович Перехожих, за що ми дуже вдячні. Сподіваємось, що знайдуться ще небайдужі місцеві люди, або рибалки, які звикли користуватися ресурсами дельти Дністра і розуміють, що борги природі треба віддавати.

Зібране сміття Зібране сміття


  • -

Ви бажаєте допомогти Дністру? Є така можливість!

Для Нижньодністровського НПП повінь 2020 принесла довгоочікуване заповнення території живильною вологою. Підтоплений стан заплавного лісу, мілководних ділянок, берегових смуг – є головною екологічною вимогою для існування видів на Нижньому Дністрі. 

Цього літа, залиті водою луки привабили кілька сотень коровайок, сотні куликів, чапель та інших водоплавних птахів.
Високий рівень води зробив береги малодоступними для людей і знизив фактор турбування для мешканців заплавного лісу. Зазвичай дуже полохливі європейські козулі сміливо вигулювали свій виводок по берегу протоки Широкої і попали в об’єктиви фотокамер.

Отже, природі добре! Але під час паводку ми були свідками, що швидка вода несла на своїх хвилях цілі дерева і дуже багато сміття, найчастіше пластику. Після обстеження території виявилося, що величезна маса пластикового сміття зібралася на Дністровському лимані, у заростях плантації червонокнижного водяного горіха. 

Оцінивши обсяги і площу засміченої території, фахівці Парку вирішили звернутися по допомогу до людей, небайдужих до екологічного стану річки Дністер та Чорного моря. Бо зрозуміло, що не виловлене у лимані сміття через деякий час опиниться у морі. Крім 5-ти паркових човнів потрібна участь ще кількох човнів, також потрібні мішки та підсаки для збору пластика.

У п’ятницю, 31 липня, ми збираємося о 10-й годині біля офісу Нижньодністровського НПП, у с. Маяки по вул.Богачова. Сподіваємось, що небайдужі громадяни дністровського краю відгукнуться на запрошення і приймуть участь у такій необхідній екологічній акції.

А Дністер буде вдячний!
Пишіть нам, якщо маєте пропозиції для участі у добрій справі, або дзвоніть на номер 0487465307 та 0677860876.


  • -

Про кучерявого пелікана

У межах Нижньодністровського національного природного парку налічується близько 300 видів птахів, а це, тільки-но уявіть, 72 % орнітофауни України!

Більша частина птахів постійно гніздується, або прилітає сюди на зимівлю (зокрема казарка червоновола, орлан-білохвіст).
Проте, в дельті Дністра реєструють і абсолютно нові види. Біологи пов’язують появу нових птахів зі зміною клімату. Загальне потепління та антропогенні фактори змушують пернатих змінювати звичні маршрути.

Так, впродовж останніх 20 років, на території парку вчені фіксували єгипетських чапель, іспанських горобців, тонкоклювих очеретянок…
Згадані види використовують пониззя Дністра як транзитну зону, але є ті, для яких ця місцевість колись була домівкою. Дійсно, за останні десятиліття на територію нижнього Дністра все частіше повертаються птахи-аборигени. Одним з таких є кучерявий пелікан.

Пелікан кучерявий

(фото: Максим Яковлєв, взято з Викисховища)

У 2001 році орнітологами І. Т. Русєвим та І. В. Щеголєвим в гирлі Глибокого Турунчука на Дністровському лимані вперше після тривалої перерви було зареєстровано кучерявого пелікана. За даними В. І. Лисенка цей птах гніздився тут до 1940 року. Його зникнення з місць гніздування пов’язують із руйнуванням місцеперебувань.

За інформацією, наданою науковим відділом, станом на липень 2020 року, чисельність виду постійно збільшується. Зараз на Дністровському лимані кучерявих пеліканів навіть більше ніж рожевих. Скупчення водоплавних птахів можна спостерігати на новоутвореній косі, яка з’явилася після паводку.

(фото: Микола Роженко, в.о. начальника наукового відділу)

Попри збільшення чисельності та постійну присутність в дельтах Дністра і Дунаю, місць гніздування ані кучерявих, ані рожевих пеліканів не зафіксовано. Обидва види дуже чутливі до антропогенного впливу, тому лише годуються тут.

Кучерявий пелікан занесений до Червоної книги України та вважається вразливим видом птахів, такі види залежать від діяльності людини й повинні бути збережені.

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи


  • -

Біле озеро (відео)

Ви ще не бували на Білому озері?!
Це наймальовничиший куточок Нижньодністровського національного природного парку і ключовий об’єкт маршруту “Дністровська Амазонія”.
Проїзд від причалу у м. Біляївка по каналу, потім по Турунчуку та по протоці Широкій – і ви у царстві білих лілей та жовтих глечиків.

Автор відео – Станіслав Тібатін

 


  • -

Онлайн-засідання Басейнової ради Дністра

17 липня відбулося онлайн-засідання Басейнової ради Дністра.
Одеська делегація зібралася у БУВР річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю і прийняла активну участь у заході.

Заступник голови басейнової ради, начальник Дністровського БУВР
Роман Михайлюк доповів про ситуацію, що склалася у зв’язку з паводком 2020 на Дністрі, про важливість модернізації Автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи “Прикарпаття” та необхідність збільшення кількості вимірювальних гідропостів для раннього виявлення підняття води в річках та прогнозу можливого затоплення і сповіщення населення про небезпеку.
Викликав велику тривогу виступ Тамари Кутонової,координаторки проекту ГЕФ/ПРООН/ОБСЄ/ЄЕК ООН “Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер” про стан хвостосховищ в басейні Дністра. За результатами міжнародного дослідження, такі підприємства як “Полімінерал”, “Сірка” “Домбровський кар’єр” можуть створити аварійну ситуацію кожної миті, а особливо після дощів і паводків.

Лілія Гричулевич, начальниця БУВР річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю інформувала про проблему обводнення плавнів північної частини Дністровського лиману. Ця тема особливо важлива для Нижньодністровського НПП, тому що після реконструкції дороги Одеса-Рені було порушено водообмін між руслом Дністра та плавнями що призвело до значного погіршення екологічної стану водно-болотних угідь міжнародного значення.

Начальник відділу екоосвітньої роботи Юлія Тернова доповіла про стан екосистем Нижньодністровського НПП в умовах відсутності екопопусків і про необхідність перегляду ще радянських Правил експлуатації водосховищ Дністровського каскаду ГЕС і ГАЕС.
Усі пропозиції були підтримані членами Басейнової Ради.

Дністер потребує уваги, злагоджених і чітких дій влади, науковців, господарників і небайдужості усіх громадян, які користуються екологічними послугами річки.


  • -

День Берегині

Берегиня

Сьогодні у православних християн день Берегині. Також це свято називають днем Сирої Богородиці.

Раніше було прийнято біля будинку саджати березу, яка, як вважали слов’яни, охороняла людей і житло від нечистої сили. У цей день дівчата робили різні обряди для того, аби причарувати коханих хлопців.

У дохристиянські часи Берегиню вважали матір’ю всіх духів, в народі її називали Ладою. Божество шанували як берегиню будинку, захисницю від зла, лих, хвороб, покровительку врожаю. Після прийняття християнства образ Берегині злився з образом Богоматері.

За легендою, світла і ошатна Берегиня навчила наших предків ткати полотно і пекти хліб, вона змінила похмурий первісний лад на той мальовничий побут, до якого всі звикли.

Але усі зміни не мали нашкодити Природі! Саме так заповідала Берегиня. Сучасна людина відійшла від прадавніх вірувань у бік раціональної науки, а прогрес став безжальним руйнівником Природи. На жаль, тепер і Берегиня не може виправити ту шкоду, яку людство щодня завдає Природі. Бережімо природу разом, і вона віддячить нам сторицею!

Кравченко Лілія,
провідний фахівець з екоосвіти Нижньодністровського НПП


  • -

Після паводку…

Літній паводок, спричинений потужними опадами у верхів’ях річки і випущений на волю із полону Дністровської ГЕС, приніс людям руйнування обійсть, загибель врожаїв, а природі – насичення довгоочікуваною вологою та відновлення активної життєдіяльності.

Обсяги скидів з Дністровської ГЕС істотно зменшилися,з 1500-2000 до 400-300 куб. м/сек , а рівень води знижується потихеньку. По посту Маяки фіксували максимальний рівень 168 см, а сьогодні він становить 140 см. Висока вода не полишає дельту Дністра, береги, острови ще затоплені.

На полях за Біляївкою та на берегах Турунчука відбулося кілька зустрічей людей з косулями. Тварини повтікали, а везунчикам вдалося зробити фото.

Для кого зараз настали комфортні умови – так це для птахів! Вздовж траси Одеса-Рені на вологих заплавних луках заповідного урочища «Дністровські плавні» та Нижньодністровського НПП майже постійно знаходяться представники пташиного царства. Можна побачити кілька десятків великих білих чапель, малих чепур, куликів і знакових для Парку коровайок, або блискучих ібісів. Зграйка з півсотні цих тендітних пташок шоколадно-багрового кольору насолоджується нормальними для них умовами життя – багато води – багато їжі. Але так буде не завжди, на жаль.


  • -

Дякуємо за привітання Біляївської міської раді!

Дякуємо за привітання! Ми живемо і працюємо у одному з найкращих куточків нашої країни! Зберегти дністровську неповторну Природу – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями!


  • -

Відеосюжет про Парк від регіонального телеканалу “Суспільне Одеса”

Вчора, 6 липня, територію Нижньодністровського національного природного парку відвідали медійники – знімальна група регіонального телеканалу “Суспільне Одеса”. Чудово, що представники телебачення популяризують вітчизняний туризм і переймаються проблемами екології.

Детальніше  — у сюжеті:

Висловлюємо подяку за допомогу в організації заходу заступнику керівника ГО “ОСТРІВ МРІЙ” Цубенкові Сергію і перевізнику Фруленкові Євгену.


  • -

7 липня – День працівників природно-заповідної справи України

Указом Президента України від 18 серпня 2009 року встановлено професійне свято природоохоронців – День працівника природно-заповідної справи. Цим Указом не лише відзначено нелегку та кропітку роботу екогромади, а й враховано її вагомий внесок у збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття, розвиток територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

Нам є чим пишатися і є що показати світові, адже ми живемо в одній з найкрасивіших і найбагатших природними ресурсами країні Європи. У складі природно-заповідного фонду України 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 52 національних природних парки, 3354 заказники, 3513 пам‘яток природи, 83 регіональних ландшафтних парки, 803 заповідних урочища, а також низка штучних об‘єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 61 дендропарк та 581 парк-пам‘ятка садово-паркового мистецтва. Усі ці об’єкти – наша гордість і найцінніший скарб, який необхідно оберігати.

Поступово, здебільшого через зростаючий антропогенний вплив, в усьому світі виникає ідея заповідання, а разом із тим професія – працівник природно-заповідної справи. Представники наукової спільноти та прогресивна громадськість усвідомлюють необхідність збереження унікальних природних екосистем для прийдешніх поколінь.

У власних заповідних об’єктах Україна вбачає складову світової системиприродних комплексів. Небайдужість та ентузіазм екологічної громади дає свої плоди – про еталонність нашої природи говорить увесь світ. Станом на 2019 рік 271 український об’єкт був включений до Смарагдової мережі Європи, 9 нових ділянок пралісів увійшли до складу Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Перелік водно-болотних угідь міжнародного значення,що охороняються згідно Рамсарської конвенції,поповнився 6 українськими об’єктами, 2 з яких розташовані у пониззі Дністра і входять до складу Нижньодністровського національного природного парку («Північна частина Дністровського лиману» і «Межиріччя Дністра-Турунчука»).

Важко словом описати роль мальовничої дністровської природи для місцевих жителів. Мабуть, жоден із нас не уявляє життя без добре знайомих берегів. Зберегти унікальну природу дельти Дністра, вести постійну просвітницьку діяльність, зробити відпочинок не лише приємним, а й відповідальним по відношенню до природи – прямі обов’язки співробітників Нижньодністровськогонаціонального природного парку. З цією метою створюються нові водні та сухопутні туристичні маршрути, проводяться тематичні заходи та роз’яснювальні бесіди, здійснюються численні природоохоронні рейди.

Але, усі ми маємо пам’ятати: захищати природні багатства повинен кожен із нас! Тому, користуючись нагодою, хочеться вкотре наголосити на необхідності свідомого використання природних ресурсів.

Для більшості екологів, науковців і природознавців це не лише професія – це справа життя. Дякуємо Вам за неоціненну працю, ентузіазм та оптимізм! Зі святом, бажаємо успіхів та нових звершень!

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботиНижньодністровського національного природного парку

ПЗФ