Про казарку червоноволу

  • -

Про казарку червоноволу

Прийшов час розповісти про ще одного яскравого представника орнітофауни Нижньодністровського НПП — казарку червоноволу (Rufbrentarufcollis). Ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Єдиний вид роду. Маса: 890–1700 г, довжина тіла: 430–560 мм, розмах крил: 110-113 см. Забарвлення чорне; підхвістя, надхвістя і пляма на вуздечці білі; воло, шия і пляма біля вуха каштанові. У молодого птаха оперення з іржастим відтінком.

Казарки

Фото з відкритих джерел.

Цей вразливий вид поширений у південно-західній частині нашої країни, але лише під час міграцій і зимівлі. В Україні з’являється у жовтні-листопаді. Щорічно у цей період фахівці Ніжньодністровського НПП фіксують приліт цих птахів. Дуже часто це змішані зграї казарки червонолобої і білолобої гуски, що пролітають вздовж Азово-Чорноморського узбережжя.

Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському БЗ, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Дністровський лиман, а особливо його північна частина з прилиманними плавнями, також є важливою ланкою міграційного коридору казарки червоноволої, окрім якої на лимані, до слова, можна зустріти й інших гусеподібних.

Це такі види, як: сіра (Anseranser) та білолоба (Anseralbifrons) гуски, лебідь-шипун (Cygnusolor), крижень (Anasplatyrhynchos), шилохвіст (Anasacuta), чернь червонодзьоба (Nettarufina), попелюх (Aythyaferina), білоока чернь (Aythyanyroca) та багато інших.

У кінці 1980-х рр. на міграції по країні реєстрували біля 40 тис. ос., на початку ХХI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю (у м’які зими) у 1980-ті рр. залишалося 60–300, зрідка 1,2 тис. ос., у 2000 р. — 14 тис. 130 ос.. Загальна чисельність зараз складає понад 15 тис. ос.

Незаконне полювання та виловлювання птахів стає справжньою загрозою для виду. До того ж на чисельність суттєво впливають освоєння територій у місцях зимівлі та міграційних скупчень, отруєння птахів добривами і пестицидами.

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи