Про проблему спалювання листя і способи її вирішення: світовий та український досвід

  • -

Про проблему спалювання листя і способи її вирішення: світовий та український досвід

Про проблему спалювання листя і способи її вирішення: світовий та український досвід

Авторка: Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи

За старою-доброю звичкою восени українці починають прибирати городи та присадибні ділянки. Завершується прибирання спалюванням сухого листя та інших рослинних решток. Крім цього, через збільшення попиту на пластикову тару, до органічного сміття додають ще й пляшки, пакети та інший мотлох. Таким чином, у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входять оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

Спалювання листя

Як спалювання рослинних решток шкодить довкіллю і людині?

Треба визнати, що проблема неправильної утилізації рослинних решток та опалого листя більше стосується мешканців сіл та невеличких містечок. У великих містах майже нема городів, зате є комунальники, котрі хоч якось переймаються цією ситуацією. У селах же прибирати треба багато і допомоги чекати ні від кого. Тому, щоб швидше скінчити марудну роботу, люди просто палять зібрані купи сміття. А бабусі, які спалюють сухі траву й листя, досі впевнені, що «звільняють місце для нової молодої травички».

Але при спалюванні руйнується ґрунтовий покрив і всі поживні речовини, які є в ґрунті. З листям згорають зимуючі корисні комахи, знищується насіння і коріння рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. До всього, спалювання трави і листя збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази.

Дуже часто масштабні пожежі у Нижньодністровському НПП трапляються саме через недбалість місцевих жителів, для яких прибирання городів перетворюється на надзвичайну ситуацію. Тому працівники Парку регулярно здійснюють заходи, спрямовані на попередження надзвичайних ситуацій.

Ось що про це каже начальник відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського НПП Юлія Тернова: «Зупинити пал, особливо у вітряну погоду, майже неможливо. Тому допомогти можуть тільки профілактичні заходи – протипожежні прокоси, попереджувальні бесіди з потенційними порушниками і сурове покарання тим, чиї дії призвели до пожежі і нанесли збитки природі».

Спалювання листя загрожує не лише довкіллю, а й життю та здоров’ю людей. Відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті ДСНС України, найбільшу кількість загиблих у НС за 2019 рік зареєстровано саме в Одеській області (46 осіб, переважна більшість з яких (36 осіб) загинули внаслідок НС, пов’язаних із пожежами).

Варто також сказати, що регулярне забруднення атмосфери має в собі й інші, приховані, небезпеки. Ексочільниця МОЗ Уляна Супрун проблему
сезонного спалювання господарських відходів коментує так: «З тліючого без доступу кисню листя й трави виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологічні хвороби!»

Що роблять з відходами у світі та в Україні?

Справді успішними у питанні переробки сміття можна вважати шведів. Сьогодні Швеція не лише переробляє більш ніж 99% своїх відходів, а ще й попутно імпортує майже 700 тисяч тонн сміття з інших країн. Пріоритетом виступає не утилізація сміття на полігонах, а його переробка. Шведські
домогосподарства роздільно збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Також, в окремі мішки викидаються харчові відходи, листя і трава. Далі все це переробляється, використовується повторно або ж іде на добрива.

Швейцарія також вважається лідером у питаннях утилізації та переробки відходів. Вже у 2000 році у країні були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більш як половина всього сміття йде на переробку. Все сміття швейцарці зобов’язані сортувати. Відмовитися від сортування можна, але не
безкоштовно. Викинути п’ять кілограмів несортованого сміття коштує 2-3 франка. На кожен кульок наклеюється марка, що засвідчує сплату податку. Тих, хто нехтує правилами, – штрафують.

Сортування сміття

Доволі серйозно до проблеми утилізації відходів підійшли й у Бельгії. У Брюсселі встановили 160 громадських компостерів. Туди люди приносять органічні відходи з дому, які пересипаються відходами з територій довкола: листям, травою. Далі готовий компост використовується на прибудинкових територіях, також мешканці застосовують його в домашніх господарствах,
наприклад, для підживлення кімнатних рослин.

Компост

Ентузіастів, які шукають альтернативні методи утилізації і переробки органічних відходів, з кожним роком стає більше і в Україні.

Львів’яни, послуговуючись досвідом Брюсселя, у тестовому режимі встановили декілька контейнерів для компостування органічних відходів. Вони розраховані на компостування міксу зелених садових відходів та кухонних решток від мешканців міста. Рішення міксувати відходи пояснюють тим, що листя має досить жорстку структуру і саме по собі компостується досить довго. А суміш листя з мокрими і більш азотовмісними кухонними відходами з додаванням спеціальних біопрепаратів для компостування дає можливість перетворювати листя на компост протягом одного сезону.

Гучною сенсацією стала також історія студента із Закарпаття – Валентина Фречки. Він робить з опалого листя папір для екопакетів. За свої досягнення юний винахідник вже отримав дві золоті медалі на міжнародних конкурсах.

Папір з опалого листя

А в Сумах працює громадська організація «Нове життя старого листя», яка переробляє опале листя на добриво. Листя збирають і за допомогою хробаків перетворюють на біогумус, яким потім удобрюють клумби.

Приватний підприємець Володимир Черемісін із Рівного пішов тим самим шляхом, що і жителі Сум. Він також переробляє опале листя і траву на біогумус. Сировиною його забезпечують комунальники. Тепер на Рівненщині опале листя не потрапляє на сміттєвий полігон, а перетворюється на цінне органічне добриво для сільського господарства, а також міських газонів
та квітників.

В інших містах України знайшли може не надто прогресивні, та від цього не менш геніальні рішення. Мешканці Миколаєва, до прикладу, просто облаштували окремий майданчик для утилізації опалого листя і вивозять його туди.

А от у Дніпрі листя вирішили взагалі не прибирати. На сесії міської ради депутати затвердили нові Правила поводження з зеленими зонами. За ними
прибирати опале листя будуть лише на доріжках та газонах у парках. Але під деревами листя не чіпатимуть, оскільки це призводить до винесення органічних добрив та зменшення ізоляційного шару ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. До ухвалення нових правил листя повністю згрібали та вивозили на міський полігон, що було досить затратно.

Підсумки

Опале листя екологи радять не палити, а компостувати. Так вже роблять у прогресивних країнах Європи і починають робити в Україні. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту.

Необхідність сортування сміття очевидна, а користь від компосту беззаперечна. Однак в Україні далеко не в кожному населеному пункті є можливість «правильно» викинути сміття. Тому вирішення цієї проблеми залежить здебільшого від свідомості українських громадян.

Сміття

У мережі є чимало «рецептів» компосту. Так, на його приготування ви витратите більше часу ніж на підпал вогнища, але ж і користі для природи, ваших рослин і, зрештою, легень, буде в рази більше!

Важливо знати, що спалювання листя є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність. Це є порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів, порушенням закону «Про охорону атмосферного повітря».

Пам’ятайте! Навіть невелике вогнище на городі може стати страшною трагедією для людини й екологічною катастрофою для природи, адже у вогні гинуть тисячі тварин, а дим надзвичайно шкідливий і провокує різноманітні хвороби.