17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

  • -

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами

Чому ця проблема стосується кожного з нас?

Усім відомо, що навколишнє середовище змінюється з плином часу. На жаль, досить часто ці зміни мають негативний характер. І миттєві, і поступові, вони несуть у собі однакову загрозу. Тому так важливо дбати про природу та забезпечувати раціональне використання природних ресурсів.

Без сумніву, опустелювання – це один із найбільших світових процесів деградації навколишнього середовища. Його характеризують безповоротною зміною ґрунту і рослинності, а також зниженням біологічної продуктивності. Як наслідок, відбувається повне руйнування біосферного потенціалу і перетворення на пустелю донедавна живої і квітучої місцевості.

На перший погляд, проблема опустелювання жодним чином не стосується дельти Дністра. Але, Виконавчий Секретар Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням Ібрагім Тіау наголошує, що ця проблема стосується кожного з нас: «Є лише три речі, які необхідно знати про Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Йдеться не тільки про піски; це не ізольована проблема, яка може непомітно зникнути; і це не чужа проблема. Йдеться про відновлення і захист тендітного шару землі, що займає лише 1/3 її поверхні, але може або зменшити або загострити обопільну кризу, що загрожує біорізноманіттю та клімату. Саме тому опустелювання є проблемою кожного, хто хоче їсти, пити, дихати; жити у безпеці в місті чи селі; мати доступ до технологій, ліків чи інфраструктури; мати рівні можливості для роботи, навчання чи відпочинку. Хто хоче жити».

Дністер, як і багато інших річок, розливається і рослини та тварини екосистеми адаптовані до такого гідрологічного режиму. Риби використовують заплавні луки для нересту і розвитку молодняку. Для багатьох рослин паводки – це джерело розчинних та легкодоступних поживних речовин. Мігруючі птахи також покладаються на щедрість паводків. Порушуючи природний режим паводків, людина розриває зв’язок між річкою та навколишньою місцевістю – зв’язок, необхідний для підтримки біорізноманіття та продуктивності. Людство змінило вигляд і функції багатьох природних систем настільки, що це суттєво позначилось на їх здатності до саморегуляції. Будівництво Дністровської ГЕС стало найбільшою загрозою для екосистем Нижнього Дністра, зарадити якій можна лише за умов дотримання своєчасних екологічних попусків з водосховища. Символ Нижньодністровського НПП, блискучий ібіс, або коровайка, не має чим живитися на сухих луках, і тому їх кількість катастрофічно зменшилася. А висушеним заплавам загрожують великі пожежі.

Русєв І.Т. Зграя коровайок над заплавними луками

Пожежі

Відомо, що нестача чи відсутність опадів протягом тривалого часу при підвищених температурах та зниженні вологості повітря призводить до посухи. В результаті чого зникають запаси вологи в ґрунті.

Зважаючи на реалії сьогодення, ця проблема є надзвичайно актуальною. Адже такої посухи як цього року не було з 1947 голодного року. Одещина, яка завжди була лідером з вирощування багатьох с/г культур, сьогодні втрачає від 75 до 90% врожаю

Як же зарадити цій біді? Існують дієві методи боротьби, такі як оптимізація використання природних ресурсів та структури сільськогосподарських угідь,насадження лісів, лісосмуг,боротьба з ерозією ґрунтів, збільшення площ природно-заповідного фонду та ін.

Уникнути посухи та опустелювання можна! Потрібно лише зменшити застосування пестицидів, відмовитися від надлишкового обробітку ґрунту, уникати перевипасу худоби та дотримуватися сівозміни.

Для Нижньодністровського НПП ключовою проблемою і планом дій є боротьба за екологічні паводки, боротьба за збереження водних і біологічних об’єктів. Пам’ятаймо про природу краю, саджаймо дерева! Залучаймо дітей до добрих справ! Від нашої активності залежить їх майбутнє.