Блог: Всі новини та події

  • -

Наскільки зменшився рівень забруднення атмосфери під час карантину?

Не всі «карантинні» новини невтішні, є серед них і гарні.
Ще одна неочікувано приємна новина про карантин. Здається, нам із вами стане легше дихати! І ось чому: через вимушене обмеження руху транспорту значно зменшився шкідливий викид NO2 (діоксид азоту).

Вчені продемонстрували широкому загалу знімки з супутників, на яких добре видно наскільки зменшився рівень забруднення атмосфери під час карантину.
На його концентрацію впливають різні чинники, зокрема й природні (навіть дихання людини). Але найбільше забруднюють повітря викиди з промислових об’єктів та автомобілів.

Першими це помітили китайські вчені. За Китаєм естафету чистої атмосфери підхопили країни Європи. Дослідники демонструють фото з Парижа, Мілана, Мадрида та багатьох інших міст.

Наскільки зменшився рівень забруднення атмосфери під час карантину? Наскільки зменшився рівень забруднення атмосфери під час карантину?

Не дивлячись на те, що знімки датовані березнем цього року, вони досі актуальні, адже тенденція покращення якості повітря спостерігається і нині.

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи


  • -

До Всесвітнього дня туризму

Напередодні Всесвітнього дня туризму працівники Нижньодністровського НПП спілкувалися з юними маячанами і з’ясовували, який вид туристичної діяльності є найбільш корисним для економіки громади та найменш шкідливим для природи.

Учні 8-Б класу Маяківського НВК узнали про «жорсткий» і «м’який» види туризму і визначилися з тим, що для нашої місцевості розвиток саме екотуризму є найбільш прийнятним.

Начальник відділу екоосвітньої роботи Юлія Тернова та провідний фахівець з рекреації Олена Ковбасюк поділилися із допитливими школярами своїми напрацюваннями і планами, розповіли про екомаршрути і екостежки Парку.

Спілкування з учнями Маяківського НВК

Стенд на екостежці

Діти отримали завдання розповісти відвідувачам різних категорій про принади природи Нижнього Дністра і про зручності, які може запропонувати громада.
Група Анни Маяровської спілкувалась англійською мовою з уявними канадськими пенсіонерами, Яковлева Агата з друзями запрошували до с. Маяки, що на Дністрі, групу науковців з Польщі, а Матвій Мірчевський організовував екскурсію та проживання для байкерів.

Разом із вчителем Валентиною Іванівною Подчинок діти складали свою базу даних про готелі, кафе та рекреаційні послуги своєї громади, обговорювали особливості місцевої кухні та можливість створення сувенірів для туристів та екскурсантів.

Спілкування з учнями Маяківського НВК

Спілкування з учнями Маяківського НВК

Важливо, що молодь зрозуміла – вони живуть у одному із найгарніших куточків країни, з багатою історією, вражаючою природою і непоганою інфраструктурою.

І якщо притримуватися визначення, що екотуризм є відповідальною подорожжю у природні екосистеми, яка зберігає довкілля і підтримує стійкий розвиток життя місцевого населення, то це те, що треба для відповідальної сучасної молоді.

А ще треба подорожувати, мандрувати, навчатися всього корисного у різних світах, а потім повертатися до рідних берегів. Бо за словами Марка Твена, тільки про те будемо жаліти у кінці життя, що мало любили і мало подорожували.

Зі святом усіх причетних! Нехай розвиток туристичної галузі не приносить шкоди природі!


  • -

“Цей ліс живий…” (про дністровський заплавний ліс)

Відвідувачі Нижньодністровського НПП часто вибирають маршрут «Дністровська Амазонія», на якому пропливають по звивистій протоці, оточеній лісовими хащами з обох берегів.
 
Дністровський заплавний ліс має багатоярусну структуру і тягнеться полосами вздовж русла Дністра і Турунчука. Видовий склад деревних рослин тут небагатий, бо не всяке дерево витримає тривале підтоплення під час повеней.
Основними породами, які дарують затінок і прихисток багатьом тваринам є верба біла, тополя біла, тополя чорна, ясени, в’язи, дуб черешчатий. 
 
У заплавному лісі
 
А зарості ожини, хмелю, дикого винограду, які обвивають дерева і дивовижно переплітаються як у джунглях , створюють враження, що у цьому дрімучому лісі ховаються мавки і лісовики.
 
У заплавному лісі
 
На жаль, багато є підгнивших і зламаних дерев, пошкоджених грибковими захворюваннями та шкідниками. І в самих густих хащах можна зустріти пластикове сміття! Його приносять весняні паводкові води і воно чіпляється за корні та кущі.
 
Кожне підмите водою чи зламане дерево стає домівкою для інших рослин, дрібних тварин, грибів. Бо в природі усе має своє місце і відіграє свою роль.
 
У заплавному лісі
 
У заплавному лісі
 
У заплавному лісі
 
Зовсім поряд живе своїм життям місто Біляївка, шумить траса Одеса-Рені,
гуркочуть десятки човнових двигунів, а у лісі тихо, затишно і дружньо…
І приходять на згадку рядки Ліни Костенко:
 
«Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
Літопис тиші пишуть у траві».

  • -

Про орлана-білохвоста

Серед мешканців пташиного царства Нижньодністровського НПП є як маленькі, так і великі представники. У цій рубриці про наших велетнів ми, поки, майже не говорили. Але, між тим, нам є про що розповісти. До великих представників належить орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla, розмах крил якого становить 2-2,5 м. Орлан-білохвіст – один із символів парку і, без сумніву, найяскравіший представник хижих птахів Дністра. Вид має статус рідкісного та занесений до Червоної книги України.
  Орлан-білохвіст(фото з Вікіпедії)
 
Осілий птах, частина популяції у осінньо-зимовий період кочує. Тримається поодинці або парами, у місцях концентрації здобичі утворює скупчення. Моногам. Заселяє заплавні або вологі широколистяні ліси, бори. Гніздо влаштовує на старих деревах, може займати його багато років. Відкладає 1–3 яйця, найчастіше з кінця лютого до кінця другої декади березня. Насиджує переважно самка, 35–40 діб. Залишає гніздо зазвичай 1–2 пташенят, переважно у третій декаді червня. Успішно гніздиться 74% пар. Статевозрілим стає у 4–6 років. Живиться у гніздовий період переважно рибою, у зимовий — коловодними птахами, рибою і падаллю. Птах надзвичайно чутливий до фактору неспокою і може покинути гніздо навіть з пташенятами.
 
Протягом останніх двох століть чисельність виду в Україні катастрофічно скорочувалася . Причина таких змін – лісогосподарська діяльність, браконьєрство, рекреаційне навантаження поблизу водойм, збіднення кормової бази, забруднення довкілля. У 1960–70 рр., до прикладу, на всій території України гніздилося всього 20–30 пар. Відновлення чисельності почалося з другої половини 1970 рр., досягнувши у 2009 р. 100–120 пар.
 
На території Нижньодністровського НПП щорічно гніздуються 2-3 пари орланів-білохвостів. Міжріччя Дністра і Турунчука – фактично ядро, центр Парку, оскільки це чи не єдиний шматочок природного ландшафту, що майже не зазнав антропогенного впливу. Не дивно, що цей недоторканий осередок природи став домівкою для рідкісних видів птахів, серед яких і пара орланів-білохвостів. Також гніздо є поблизу Білого озера, й, імовірніше всього, в районі устя річки Широкий Турунчук (птахів часто помічають там місцеві жителі і представники Парку).
 
Акваторія Дністровського лиману – чудове місце для зимівлі, адже тут вдосталь їжі, тому у теплі зими, коли нема льодоставу, тут можна зустріти до 30 особин орланів.
 
Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи

P.S. У лютому 2017 р. у ході обстеження території правого берега р. Турунчук в заповідній зоні між єриком в систему озер Горілі та каналами ПАТ «ОдесаРибГосп», на відстані близько 1,5 км нижче згаданого єрика знайдено місце гніздування орлана-білохвоста (на фото). За спостереженнями співробітників Парку це гніздо з’явилось навесні 2016 р., та пара орланів, що оселились там, вже встигла вивести двох пташенят.
 
Гніздо орлана-білохвоста Гніздо орлана-білохвоста Гніздо орлана-білохвоста Гніздо орлана-білохвоста

  • -

“Велика мандрівка”: Чарівний світ дельти Дністра (відео)

Відеофільм Стаса Тибатина про дельту Дністра. Знято з любов’ю!


  • -

Всеукраїнська акція «Велике прибирання»

Сьогодні українці згуртувалися щоб навести лад на берегах річок.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України запросило всіх охочих прийняти участь у всеукраїнській акції «Велике прибирання» і визначило 15 локацій по всій країні, де кожен небайдужий громадянин мав можливість зробити берег річки чистішим.
Одна з таких локацій – село Яськи (Біляївський район, Одеська область). Саме звідси сьогодні о 10 годині ранку стартував дводенний еко-івент «Толока на каяках» у якому приймають участь еко-активісти з різних куточків країни, серед яких заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв. Це місце стало початком грандіозного прибирання величезних куп сміття, які ще залишились в єриках і протоках пониззя Дністра після літнього паводку.
 
Еко-івент «Толока на каяках» Еко-івент «Толока на каяках»
Водогосподарники, Департамент екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації, Державна екологічна інспекція, три групи представників Нижньодністровського національного природного парку, Чорноморське басейнове управління Держрибагенства, Одеський рибоохоронний патруль, органи місцевої влади, громадські організації, спортсмени, науковці, журналісти та усі небайдужі громадяни розпочали велике прибирання сміття.
 
Одночасно з учасниками еко-івенту активісти почали прибирати й інші території, зокрема одна з трьох груп представників Нижньодністровського НПП, що вирушили сьогодні на прибирання, очистила острів у межиріччі Дністра і Турунчука , а Екологічний загін “ЭКОС” (учні 6-В класу Біляївської ЗОШ №1 разом з керівником Кузнєцовою О. В.), КП «СПУТНИК» і Молодіжна Рада (формування активної молоді при Біляївській міській Раді) прибирали берег Турунчука у Біляївці.
 
Акція «Велике прибирання»
Підраховувати загальний обсяг зібраного сміття зарано, адже толока вирушила далі по запланованому маршруту і продовжить прибирання завтра. Але деякі дані ми вже маємо: загалом сьогодні було зібрано 97 мішків сміття, з них 9 мішків на території Нижньодністровського НПП, а решта – на прилеглій території. Прибирали територію від села Яськи до села Калаглія. Тільки за перші півгодини було зібрано кілька десятків мішків зі сміттям.
 
акція «Велике прибирання» акція «Велике прибирання»
 Акція «Велике прибирання», у якій представники Нижньодністровського НПП беруть участь щорічно, проводиться у рамках Міжнародного дня чистих берегів.
 
акція «Велике прибирання» акція «Велике прибирання» акція «Велике прибирання»
Ми – працівники природно-заповідного фонду, як ніхто інший, розуміємо необхідність таких заходів, адже вони не лише дають можливість зробити водойми чистішими, а й привертають увагу громадськості до цієї проблеми. Важливо, що окрім прибирання, працівниками Нижньодністровського НПП регулярно проводиться роз’яснювальна робота з відвідувачами, оскільки запорукою чистоти довкілля є, в першу чергу, свідоме і шанобливе ставлення людей до природи.
 
акція «Велике прибирання» акція «Велике прибирання»
 
Чистота берегів у наших з вами руках!
 
Авторка: Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи

  • -

Екологічна акція “Міжнародний день чистих берегів”

Щороку у треті вихідні вересня проходить масштабна екологічна акція “Міжнародний день чистих берегів”, яка започаткована у 1986 році і з кожним роком набуває все більшої популярності. По всьому світу до цієї акції долучаються мільйони волонтерів, щоб своїми діями не лише прибрати сміття, а й привернути увагу громадськості до проблем засмічення водойм, поводження з відходами, дбайливого ставлення до природи.
 
Нижньодністровський національний природний парк приймає участь в екологічній акції та проведе прибирання території річки Дністер. Вже у цю суботу 19 вересня, працівники Парку збираються о 9:30 біля офісу по вул. Богачова, 99.
 
Пропонуємо усім небайдужим жителям дністровського краю долучитись до екологічної акції і провести прибирання на берегах водойм з дотриманням карантинних норм та обмежень.
 
Фото з минулих акцій з прибирання берегів небайдужими громадянами:
 
Прибирання берегів
 
Прибирання берегів
 
Прибирання берегів

  • -

Про проблему спалювання листя і способи її вирішення: світовий та український досвід

Про проблему спалювання листя і способи її вирішення: світовий та український досвід

Авторка: Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи

За старою-доброю звичкою восени українці починають прибирати городи та присадибні ділянки. Завершується прибирання спалюванням сухого листя та інших рослинних решток. Крім цього, через збільшення попиту на пластикову тару, до органічного сміття додають ще й пляшки, пакети та інший мотлох. Таким чином, у повітря вивільняються мікрочастинки диму, до складу якого входять оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

Спалювання листя

Як спалювання рослинних решток шкодить довкіллю і людині?

Треба визнати, що проблема неправильної утилізації рослинних решток та опалого листя більше стосується мешканців сіл та невеличких містечок. У великих містах майже нема городів, зате є комунальники, котрі хоч якось переймаються цією ситуацією. У селах же прибирати треба багато і допомоги чекати ні від кого. Тому, щоб швидше скінчити марудну роботу, люди просто палять зібрані купи сміття. А бабусі, які спалюють сухі траву й листя, досі впевнені, що «звільняють місце для нової молодої травички».

Але при спалюванні руйнується ґрунтовий покрив і всі поживні речовини, які є в ґрунті. З листям згорають зимуючі корисні комахи, знищується насіння і коріння рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. До всього, спалювання трави і листя збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази.

Дуже часто масштабні пожежі у Нижньодністровському НПП трапляються саме через недбалість місцевих жителів, для яких прибирання городів перетворюється на надзвичайну ситуацію. Тому працівники Парку регулярно здійснюють заходи, спрямовані на попередження надзвичайних ситуацій.

Ось що про це каже начальник відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського НПП Юлія Тернова: «Зупинити пал, особливо у вітряну погоду, майже неможливо. Тому допомогти можуть тільки профілактичні заходи – протипожежні прокоси, попереджувальні бесіди з потенційними порушниками і сурове покарання тим, чиї дії призвели до пожежі і нанесли збитки природі».

Спалювання листя загрожує не лише довкіллю, а й життю та здоров’ю людей. Відповідно до інформації, оприлюдненої на сайті ДСНС України, найбільшу кількість загиблих у НС за 2019 рік зареєстровано саме в Одеській області (46 осіб, переважна більшість з яких (36 осіб) загинули внаслідок НС, пов’язаних із пожежами).

Варто також сказати, що регулярне забруднення атмосфери має в собі й інші, приховані, небезпеки. Ексочільниця МОЗ Уляна Супрун проблему
сезонного спалювання господарських відходів коментує так: «З тліючого без доступу кисню листя й трави виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт та навіть онкологічні хвороби!»

Що роблять з відходами у світі та в Україні?

Справді успішними у питанні переробки сміття можна вважати шведів. Сьогодні Швеція не лише переробляє більш ніж 99% своїх відходів, а ще й попутно імпортує майже 700 тисяч тонн сміття з інших країн. Пріоритетом виступає не утилізація сміття на полігонах, а його переробка. Шведські
домогосподарства роздільно збирають газети, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Також, в окремі мішки викидаються харчові відходи, листя і трава. Далі все це переробляється, використовується повторно або ж іде на добрива.

Швейцарія також вважається лідером у питаннях утилізації та переробки відходів. Вже у 2000 році у країні були заборонені сміттєві полігони, тому сьогодні більш як половина всього сміття йде на переробку. Все сміття швейцарці зобов’язані сортувати. Відмовитися від сортування можна, але не
безкоштовно. Викинути п’ять кілограмів несортованого сміття коштує 2-3 франка. На кожен кульок наклеюється марка, що засвідчує сплату податку. Тих, хто нехтує правилами, – штрафують.

Сортування сміття

Доволі серйозно до проблеми утилізації відходів підійшли й у Бельгії. У Брюсселі встановили 160 громадських компостерів. Туди люди приносять органічні відходи з дому, які пересипаються відходами з територій довкола: листям, травою. Далі готовий компост використовується на прибудинкових територіях, також мешканці застосовують його в домашніх господарствах,
наприклад, для підживлення кімнатних рослин.

Компост

Ентузіастів, які шукають альтернативні методи утилізації і переробки органічних відходів, з кожним роком стає більше і в Україні.

Львів’яни, послуговуючись досвідом Брюсселя, у тестовому режимі встановили декілька контейнерів для компостування органічних відходів. Вони розраховані на компостування міксу зелених садових відходів та кухонних решток від мешканців міста. Рішення міксувати відходи пояснюють тим, що листя має досить жорстку структуру і саме по собі компостується досить довго. А суміш листя з мокрими і більш азотовмісними кухонними відходами з додаванням спеціальних біопрепаратів для компостування дає можливість перетворювати листя на компост протягом одного сезону.

Гучною сенсацією стала також історія студента із Закарпаття – Валентина Фречки. Він робить з опалого листя папір для екопакетів. За свої досягнення юний винахідник вже отримав дві золоті медалі на міжнародних конкурсах.

Папір з опалого листя

А в Сумах працює громадська організація «Нове життя старого листя», яка переробляє опале листя на добриво. Листя збирають і за допомогою хробаків перетворюють на біогумус, яким потім удобрюють клумби.

Приватний підприємець Володимир Черемісін із Рівного пішов тим самим шляхом, що і жителі Сум. Він також переробляє опале листя і траву на біогумус. Сировиною його забезпечують комунальники. Тепер на Рівненщині опале листя не потрапляє на сміттєвий полігон, а перетворюється на цінне органічне добриво для сільського господарства, а також міських газонів
та квітників.

В інших містах України знайшли може не надто прогресивні, та від цього не менш геніальні рішення. Мешканці Миколаєва, до прикладу, просто облаштували окремий майданчик для утилізації опалого листя і вивозять його туди.

А от у Дніпрі листя вирішили взагалі не прибирати. На сесії міської ради депутати затвердили нові Правила поводження з зеленими зонами. За ними
прибирати опале листя будуть лише на доріжках та газонах у парках. Але під деревами листя не чіпатимуть, оскільки це призводить до винесення органічних добрив та зменшення ізоляційного шару ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. До ухвалення нових правил листя повністю згрібали та вивозили на міський полігон, що було досить затратно.

Підсумки

Опале листя екологи радять не палити, а компостувати. Так вже роблять у прогресивних країнах Європи і починають робити в Україні. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту.

Необхідність сортування сміття очевидна, а користь від компосту беззаперечна. Однак в Україні далеко не в кожному населеному пункті є можливість «правильно» викинути сміття. Тому вирішення цієї проблеми залежить здебільшого від свідомості українських громадян.

Сміття

У мережі є чимало «рецептів» компосту. Так, на його приготування ви витратите більше часу ніж на підпал вогнища, але ж і користі для природи, ваших рослин і, зрештою, легень, буде в рази більше!

Важливо знати, що спалювання листя є незаконним і тягне за собою адміністративну відповідальність. Це є порушенням низки правил у сфері благоустрою населених пунктів, порушенням закону «Про охорону атмосферного повітря».

Пам’ятайте! Навіть невелике вогнище на городі може стати страшною трагедією для людини й екологічною катастрофою для природи, адже у вогні гинуть тисячі тварин, а дим надзвичайно шкідливий і провокує різноманітні хвороби.


  • -

Про рибалочку звичайного (Alcedo atthis)

Ви напевно вже скучили за нашою постійною рубрикою про найдивовижніших представників орнітофауни Нижньодністровського НПП?

Для тих, хто цікавиться орнітологією, у Нижньодністровському дійсно є на що подивитися!

Цього разу розповімо вам про рибалочку звичайного (Alcedo atthis), якого ще називають блакитним рибалочкою. Це дрібний птах родини рибалочкових (трохи більший від горобця). Важить менше 100 грамів. Населяє узбережжя водойм, гніздиться в норах схилами круч та в дуплах дерев. Живиться дрібною рибою й комахами. Привертає увагу яскравим оперенням, стрімким польотом та незвичним уривистим писком. Вид поширений в Євразії (до Півдня Скандинавії) та північному сході Африки.

Рибалочка

В Україні гніздовий, перелітний вид, що зимує. Не зважаючи на те, що вид не занесено до Червоної книги України, він має статус рідкісного. Російська назва птаха – «обыкновенный зимородок» – походить від викривленого «землеродок» або «земородок», оскільки ці птахи риють нори в землі, де і виводять пташенят.

Рибалочка гніздиться майже на всій території України, крім Кримського півострова і високогір’я Карпат, хоч в Криму спостерігались окремі випадки гніздування. Регулярно зимує в окремих районах півдня країни та в Прикарпатті. Оселяється рибалочка на берегах природних або штучних прісних водойм – річок, струмків, іригаційних канав, каналів, озер і великих ставків. Головною умовою вибору місця проживання є достатня кількість дрібної рибки величиною не більше 10 см.

Не менш важливо, щоб вода була прозорою і частково затіненою деревами, адже вистежувати здобич можна тільки там, де на поверхні немає сліпучих сонячних відблисків. Тому рибалочка обирає для життя лише ті місця, де над водою низько нависають гілки дерев (так зручніше спостерігати за здобиччю).

На території Нижньодністровського НПП рибалочки облюбували Широку протоку, а також Олександрівський та Кілярійський єрики, що підтверджують працівники та відпочивальники.

Крім того, поблизу неодмінно має бути стрімкий берег річки або струмка, що пасував би для спорудження гнізда. На початку гніздового сезону пара рибалочок приступає до риття нірки і коридора, що веде до неї, не переймаючись фактом, що обране місце може знаходитися далеко від мисливських угідь. Поза періодом гніздування рибалочка далеко не так прискіпливий у виборі притулку: взимку його можна зустріти на скелястому морському узбережжі і навіть в районах міської забудови.

За присутністю рибалочки можна судити про стан води – він оселяється виключно неподалік чистих водойм. Враховуючи постійне зростання забрудненості водойм, чисельність цього виду-індикатора на більшій частині території Європи скорочується. Птах перебуває під захистом Бернської конвенції та Директиви Європейського союзу про захист диких птахів.

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи


  • -

Конкурс “Крила ночі”. Підсумки

Дехто звик думати, що НижньодністровськийНПП – це тільки про заплави та птахів, але то не так! Крім спостережень за дійсно багатим пташиним «ельдорадо» у нашому Парку можна здійснити ще безліч цінних і унікальних зустрічей. 

А ми любимо нове і цікаве!
Цього року ми вперше прийняли участь у проведенні Міжнародної ночі кажанів і дали назву заходам “Крила ночі”.

Серед 28 видів рукокрилих , які зустрічаються у межах України, у нашому Парку відомо про 10 видів, і вони мають право на нашу увагу та захист!

На сторінці Фейсбук Нижньодністровського НПП ми оголосили конкурс малюнків та текстів з метою перебороти негативні стереотипи у ставленні людей до цієї групи тварин. Також запропонували читачам цікаву пізнавальну анкету, присвячену таємничому світу нічних господарів неба, познайомили з інформацією про спостереження за рукокрилими у межах Парку та підсумували результати конкурсу.

Усі роботи чудові! Нам було складно вибрати найкращі , бо вони виконані у різноманітних техніках та й автори мають різний вік. Тому колективно прийняли рішення вибрати роботу із найдоброзичливішим образом кажана.

Переможницею стала Данилюк Владислава, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 2-В, з малюнком “Нічна прогулянка”.

Нічна прогулянка

Данилюк Владислава

А серед текстових робіт нам найбільше сподобались роздуми Бурлаченко Аліни із смт. Овідіополь, студентки 2 курс ДНЗ “ОЦ ПТО”, в ессеї “Захист рукокрилих”.

Бурлаченко Аліна

Ми вітаємо переможців конкурсу, учасників та вчителів і дуже вдячні всім!

НАШІ УЧАСНИКИ

У номінації “Малюнок. Комп’ютерна графіка”:

1. Бєлоусова Аліна Одеська обл., м. Біляївка, ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів, 8-В “Мевіс”
2. Гарматюк Варвара Одеська обл., м. Біляївка, ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів, 2-Б “Любов у кожній істоті”, “Веселий символ Хелловіну”
3. Петренко Кіра, м. Одеса, 5 років, “Гарна мишка”
4. Сичов Денис, Надлиманський ЗЗСО, 7-А, “На крилах ночі”
5. Будніченко Аріна, Надлиманський ЗЗСО, 8 клас, “Нічна красуня”
6. Єрьомич Катерина, Надлиманський ЗЗСО, 12 років, Серія малюнків про кажанів
7. Пенюшкіна Альбіна,Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст. 8-Б, “Королева ночі”
8. Яковлева Агата, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 8-Б, “Нічна красуня”
9. Данилюк Владислава, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 2-В, “Нічна прогулянка”
10. Блажко Софія, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 2-В, “Мышь-перевертыш”.
11. Блажко Валерія, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 2-В, “Ожидание подруг”
12. Лойко Даніель, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 8-Б, “Спляча красуня”
13. Садовник Михайло, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст 8-Б, “Нічна мисливиця”
14. Садовник Юлія, 7-А, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст “Нічна зірка”
15. Мица Ганна, 10 років, “Руда вечірниця не п’є кров”

У номінації “Ессей. Вірш. Нарис” 

16. Бурлаченко Аліна, смт.Овідіополь, ДНЗ “ОЦ ПТО”, 2 курс, Ессей “Захист рукокрилих”.
17. Маяровська Анна, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст , 8-Б, Нарис “Наші миролюбні сусіди”.
18. Головченко Тетяна, Маяківський НВК ЗЗСО І-ІІІ ст , випускниця 2020р., вірш “Нічні крилаті друзі”.

Педагоги, які навіть у відпустці цікавляться еколого-освітніми заходами і повідомили дітям про “Крила ночі” та підтримали їх бажання приймати участь у конкурсі:

Подчинок В.І., вчитель біології Маяківського НВК і керівник гуртка БДЮТ,
Милосердна А.М., вчитель біології Надлиманского ЗЗСО І-ІІІст.,
Нестеренко Т.М., викладач ДНЗ “ОЦ ПТО”, смт. Овідіополь,
Садович Т.П., вчитель молодших класів Маяківського НВК.

Усі учасники отримають грамоти, приємні сувеніри та колективну екскурсію на один з маршрутів Нижньодністровського НПП (коли ситуація з карантином це дозволить!).