Блог: Всі новини та події

  • -

3 липня – Всесвітній день без поліетиленових пакетів

Завтра, 3 липня, відзначатимуть Всесвітній день без поліетиленових пакетів. Давайте разом (лише на добу) відмовимося від поліетилену і цим допоможемо природі!

День без пакетів

Прототип сучасної полегшеної господарської сумки — це винахід шведського інженера Стена Густава Туліна. Хоча патентні заявки на виробництво пластикових сумок можна знайти починаючи із 1950-х років, саме Тулін розробив метод формування простих суцільних пакетів для компанії Celloplast в Норрчепінгу (Швеція). Завдяки інженеру ми маємо легкий та міцний пакет, що робить наше життя значно зручнішим. Компанія Celloplast запатентувала виріб у 1965 році.

Але чому такий корисний винахід становить загрозу не лише для довкілля, а й для кожного з нас? Як не банально, все через безвідповідальне ставлення людей. Справа в тому, що пластик виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти, видобуток яких шкодить довкіллю. Вони дуже повільно розкладаються і перебувають у природному середовищі сотні років.
Тварини часто поїдають поліетилен разом із залишками їжі або ж заплутуються в ньому та гинуть. Тонкі пластикові пакети є потенційно небезпечними і для людей: щорічно фіксують випадки асфіксії у дітей (через недбалість батьків найчастіше помирають діти до року, для яких пакет стає смертельно небезпечною іграшкою).
Таким чином велике благо для промисловості стало справжньою загрозою для природи і людей.

Звичайно, ми з вами не живемо в бездоганному суспільстві, але деякі кроки, хоч і малесенькі, на шляху до чистого довкілля може зробити кожен із нас!

🌱Беріть пакети у супермаркет з собою та економте! Цікаво, що за приблизними підрахунками пересічний українець витрачає на пакети щонайменше 300 грн на рік.
🌱Обирайте товари, що запаковані у тару, придатну для переробки! Зараз існує дуже багато акцій, де за використані пляшечки ви отримуєте різноманітні бонуси та кешбек.
🌱Використовуйте тканинні багаторазові сумки! Цей аксесуар може бути не лише корисним, але й дуже стильним.
🌱Пориньте у філософію сортування! Сортувати сміття набагато простіше, ніж ви думаєте.


  • -

Шедеври природи поряд

Якщо ваша душа і розум потребують чогось прекрасного, ви йдете до концертних залів, музеїв, старовинних будівель і там долучаєтесь до шедеврів, наповнюєтесь захватом від довершеності витворів мистецтва.

А якщо яскраве літо на дворі, і прекрасного душа жадає, а поряд річка, ліс, заплави, то вирушайте на пошуки шедеврів природи! Вони поряд. Тут, на Дністрі. Тільки зумійте їх побачити.

Лебеді на екостежці Шепіт заплав

Як у віршах Волта Вітмена «Листя трави»:
Я вірю, що травинка не менша за сяяння зір,
І мурашка, і піщинка, і яйце волового очка досконалі так само,
І зелена жабка-райка — шедевр, над яким немає нічого,
І ожина достойна бути окрасою небесних віталень…

Квакша (райка)

Райка, або квакша звичайна (Hyla arborea) – це європейський вид, що населяє західну і північну частини Піренейського півострова, більшу частину Європи (окрім півдня Франції, Італії, Великобританії і Скандинавії). В Україні вид поширений у південних і західних областях.
Забарвлення дуже часто змінюється буквально на очах. Тут все залежить від кольору субстрату і фізіологічного стану. Так колір змінюється від світло-зеленого до темно-сірого чи бурого. Вирізняється з-поміж інших видів темною смужкою зі світлою облямівкою.
Найчастіше квакші оселяються в лісових зонах ( у лісостеповій і степовій зонах їх значно менше).
Вид охороняється в багатьох країнах. Наприклад, у Швеції досить успішно працює програла з відновлення і збільшення популяції. Але, найцікавіше те, що ряд видів, які охороняються в країнах ЄС, на території Нижньодністровського парку є фоновими. Тобто їхня чисельність стабільна і досить висока. Квакша звичайна – один з таких видів. Це не може не тішити, оскільки наша територія може слугувати цінним резерватом для рідкісних в інших частинах ареалу представників герпетофауни.

Вербозілля

Вербозілля лучне (Lysimachia nummylaria) -багаторічна рослина з родини первоцвітних. Родова назва від імені Лізімаха, полководця часів О. Македонського, а видова назва – від слова nummus (лат) монета, медаль, на що дуже схоже листя. Росте на дністровських берегах. Рослина багата на дублячі речовини, сапоніни, аскорбінову кислоту.


  • -

Насолоджуємось літом!

«Літо на жару, а сонце на зиму!» – так казали наші предки після 21-22 червня, дня літнього сонцестояння.

Відомо що саме з цієї дати астрономічного початку літа у багатьох народів починався відлік періоду влади світла і тепла над темрявою і холодом.
З розквітом природи посилювалися магічні сили трав, дерев, вод. Тому цей період вважався найкращим для збору лікарських рослин, і вони мали найбільш цілющі властивості.

Дністровські хащі

Блукаючи дністровськими хащами та луками ви можете зустріти зарості підбілу звичайного, (знайомого нам більше під назвою мати-й-мачуха), чистотілу, подорожника, лікарської ромашки, різних видів м’яти, крапиви і т.п. 

Чистотел

Грибочки

А після рясних дощів полізли гриби, і що не крок, то й грибок під ногами.
Придивимося. Із їстивних грибів зустрічаються підосичники, але в занадто вологих умовах їх ніжки швидко заселяються личинками мух.
Чого багато, так це отруйних грибів виду ентолома, родини ентоломові (Entolomataceae). Вони схожі на рядківку, яку використовують у їжу(також існують і отруйні види рядківки) тому потрібно бути уважними під час «тихого полювання».

Грибочки 2

Літу радіють усі мешканці дністровських заплав. Чути постійний шурхіт, плескіт, попискування… Ондатри господарюють біля своїх хаток, біля гнізд у заростях чатують чаплі, а зозуля зрідка нагадує, що час швидкоплинний…
Насолоджуємось миттю! Насолоджуємось літом!


  • -

Явище вильоту одноденки (відео)

Відео для тих, кого зацікавило явище вильоту одноденки (дивіться нашу публікацію від 10.06.2021 р.)

 


  • -

Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами: як це стосується дельти Дністра та кожного з нас?

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.
Чому ця проблема стосується кожного з нас?

Усім відомо, що навколишнє середовище змінюється з плином часу. На жаль, досить часто ці зміни мають негативний характер. І миттєві, і поступові, вони несуть у собі однакову загрозу. Тому так важливо дбати про природу та забезпечувати раціональне використання природних ресурсів. 

Без сумніву, опустелювання – це один із найбільших світових процесів деградації навколишнього середовища. Його характеризують безповоротною зміною ґрунту і рослинності, а також зниженням біологічної продуктивності. Як наслідок, відбувається повне руйнування біосферного потенціалу і перетворення на пустелю донедавна живої і квітучої місцевості.

На перший погляд, проблема опустелювання жодним чином не стосується дельти Дністра. Але Виконавчий Секретар Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням Ібрагім Тіау наголошував, що ця проблема стосується кожного з нас: «Є лише три речі, які необхідно знати про Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Йдеться не тільки про піски; це не ізольована проблема, яка може непомітно зникнути; і це не чужа проблема. Йдеться про відновлення і захист тендітного шару землі, що займає лише 1/3 її поверхні, але може або зменшити або загострити обопільну кризу, що загрожує біорізноманіттю та клімату. Саме тому опустелювання є проблемою кожного, хто хоче їсти, пити, дихати; жити у безпеці в місті чи селі; мати доступ до технологій, ліків чи інфраструктури; мати рівні можливості для роботи, навчання чи відпочинку. Хто хоче жити».

Дністер, як і багато інших річок, розливається і рослини та тварини екосистеми адаптовані до такого гідрологічного режиму. Риби використовують заплавні луки для нересту і розвитку молодняку. Для багатьох рослин паводки – це джерело розчинних та легкодоступних поживних речовин. Мігруючі птахи також покладаються на щедрість паводків.

Порушуючи природний режим паводків, людина розриває зв’язок між річкою та навколишньою місцевістю – зв’язок, необхідний для підтримки біорізноманіття та продуктивності.

Людство змінило вигляд і функції багатьох природних систем настільки, що це суттєво позначилось на їх здатності до саморегуляції. Будівництво Дністровської ГЕС стало найбільшою загрозою для екосистем Нижнього Дністра, зарадити якій можна лише за умов дотримання своєчасних екологічних попусків з водосховища.

Символ Нижньодністровського НПП, блискучий ібіс, або коровайка, не має чим живитися на сухих луках, і тому їх кількість катастрофічно зменшилася. А висушеним заплавам загрожують великі пожежі.

Відомо, що нестача чи відсутність опадів протягом тривалого часу при підвищених температурах та зниженні вологості повітря призводить до посухи. В результаті чого зникають запаси вологи в ґрунті.

Як же зарадити цій біді? Існують дієві методи боротьби, такі як оптимізація використання природних ресурсів та структури сільськогосподарських угідь,насадження лісів, лісосмуг, боротьба з ерозією ґрунтів, збільшення площ природно-заповідного фонду та інше.

Уникнути посухи та опустелювання можна! Потрібно зменшити застосування пестицидів, відмовитися від надлишкового обробітку ґрунту, уникати перевипасу худоби та дотримуватися сівозміни, надати можливість степам відродитися.

Для Нижньодністровського НПП ключовою проблемою і планом дій є боротьба за екологічні паводки, боротьба за збереження водних і біологічних об’єктів. Пам’ятаймо про природу краю, саджаймо дерева! Залучаймо дітей до добрих справ! Від нашої активності залежить їх майбутнє.
Ми всі хочемо жити!

На фото Станіслава Тібатіна куточок Нижньодністровського НПП під назвою “Мертвий ліс”. Це також опустелювання.

Мертвий ліс


  • -

На екостежці «Шепіт заплав» – гості зі шкільного табору!

На екостежці «Шепіт заплав» побували цікаві гості. Це загін зі шкільного табору відпочинку Маяківського НВК.

Шкільний табір на екостежці Шепіт заплав

Учні 2-В класу з вчителькою Т.П. Садович є активними учасниками творчих конкурсів НижньодністровськогоНПП, діти допитливі і небайдужі до всього живого.

Схоже, їм сподобалось йти серед дрімучих густих трав, грати в ботанічне лото і спостерігати за життям птахів національного парку. Побачили діти сім’ ї лебедів-шипунів, групи сірих гусей, червоноголових нирків, лисух, багаточисленних куликів, а також зграї пеліканів та мартинів, що кружляли в небі над ними.

Лебеді на екостежці Шепіт заплав

Екскурсію по екостежці проводили разом начальник відділу екоосвіти Ю.В. Тернова та вожаті табору, члени екологічного гуртка під керівництвом В.І. Подчинок. Всюдисущі восьмикласники, які опановують ази діяльності гідів-екскурсоводів із задоволенням ділилися з малечею своїми знаннями та враженнями щодо природи нашого дністровського краю.

Шкільний табір на екостежці

Шкільний табір на екостежці

Ось так, серед трав та птахів, у прямому спілкуванні з природою найкраще запам’ятовуються основи екологічного виховання.
У юні голови приходять світлі думки та ідеї, усі відчувають захоплення цим довершеним світом навкруги…

На екостежці Шепіт заплав


  • -

Ephemeroptera у Нижньодністровському НПП

Уявіть, ви відпочиваєте на бережку з вудкою, чи здійснюєте подорож по маршруту Нижньодністровського НПП «Царство птахів», щоб помилуватися зграями пеліканів… Зненацька вас обліплює золотава хмара чогось дрібного, летючого, хвостатого. Що це, чи хто це?

Не хвилюйтесь, тут нема небезпеки! Ви зустрілись з ефемерним явищем, вильотом одноденки, яке в наших широтах відбувається щорічно, але триває 1-2-3 дні.
Дуже красномовна латинська назва комахи – Ephemeroptera – від грецьких слів «ephemeron» – швидкоплинний і «ptera» – крило. Личинки живуть у вологих грунтах берегів річок і озер і одного теплого літнього вечора, після кількох перетворень, відбувається масовий виліт дорослих особин у фазі імаго.

Протягом майже одного дня можна спостерігати головний етап життєвого циклу цих комах – вони звільняються від личинки, спарюються у польоті, самці відмирають одразу, а самки – після відкладення яєць.
Явище вражає, бо схоже на якусь сонячну завірюху! Для рибалок виліт одноденки означає, що найближчих 2-3 дні риба буде дуже ситою і не спокуситься наживкою.

На фото, що зробив мешканець с. Маяки Василий Перехожих 9 червня 2021 р. на Дністровському лимані, видно, як на шляху вильоту комах випадково опинилися люди.

Одноденки на Дністрі

І вони точно запам’ятають цей день!


  • -

День довкілля та корисні справи на екостежці «Дністровія»

Пам’ятаєте, ми казали, що довкілля розумне і все бачить?

У цьому переконалися і юні білявці 5 червня, коли разом з батьками, педагогами та працівниками Нижньодністровського НПП робили корисні справи на екостежці «Дністровія».

День довкілля на Дністровії 1

Загони «Екос» і «Краплинки» прибирали сміття і зверталися до відпочивальників та рибалок з проханням підтримувати чистоту берегів. По ходу маршруту слухали екскурсію начальниці відділу екоосвіти національного парку Ю.В. Тернової і майбутніх гідів –«екосів», які опановують нову і перспективну справу. Усі разом шукали лікарські рослини, прислухалися до птахів та лісових і водних духів, спілкувалися на тему взаємозв’язку Людини і Природи. 

День довкілля на Дністровії 2

День довкілля на Дністровії 3

І вдячне довкілля робило свої подарунки! Сонячний теплий день, танок червонокнижних бабок красуня-дівчина, жовті вогники болотяних ірисів у смарагдових високих травах, показові прольоти чапель та пеліканів – все це прояви уваги Природи до хороших людей, до прекрасних дітей.

А ви зробили щось корисне для довкілля?

Всесвітній день навколишнього середовища


  • -

Зробіть щось корисне для довкілля!

Зробіть щось корисне для довкілля!

Приберіть у парковій зоні, або на березі річки. Розкажіть малим, що треба з повагою ставитися, як до гарних пташок, так і до слизьких вужів.
Поясніть дорослим, що екологічно відповідальні громади не дозволяють будувати котеджні містечки у плавнях, бо пишаються своїми природними багатствами і бережуть їх!

Довкілля розумне! Воно все бачить!

Всесвітній день навколишнього середовища


  • -

Фотоконкурс «Вікі любить Землю»

Категорії : Оголошення

З 1 по 30 червня триває українська частина міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю», присвяченого пам’яткам природи.

Вікі любить Землю

Фотографів, як професійних, так і аматорів, запрошують до участі та нагадують, що на переможців чекають цінні призи та можливість представити Україну на міжнародному етапі змагання.

Маєте світлини із зображенням природних пам’яток нашої країни і зокрема Нижньодністровського національного природного парку? Долучайтеся!
#ВЛЗ2021

ЩО ЦЕ ЗА КОНКУРС?
«Вікі любить Землю» – це частина міжнародного конкурсу «Wiki Loves Earth»; у 2021 році в ньому беруть участь понад 30 країн.

В Україні конкурс проходить дев’ятий рік поспіль і має на меті фотографування об’єктів українського природно-заповідного фонду (ПЗФ). Конкурсні списки містять понад 8 тисяч об’єктів ПЗФ України. Половина з них уже представлена на фотографіях від учасників конкурсу минулих років; загалом зібрано понад 110 тисяч світлин. Водночас ще для близько 4 тисяч пам’яток не було подано жодної фотографії.

Фото, завантажені у рамках конкурсу, призначені зокрема для ілюстрування Вікіпедії — найбільшої онлайн-енциклопедії у світі. Проєкт також привертає увагу до стану збереження природоохоронних територій та біорізноманіття

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ?
Взяти участь у конкурсі можуть усі охочі, як професійні фотографи, так і аматори. Для цього потрібно протягом червня завантажити фото власного авторства, зроблені будь-коли у національних природних парках, заказниках, ботанічних садах тощо. Це можуть бути фото краєвидів, окремих дерев, що є ботанічними пам’ятками, та макрофото флори й фауни ПЗФ.

УМОВИ ТА ІСТОРІЯ КОНКУРСУ: http://wle.org.ua

ДЕТАЛЬНИЙ РЕГЛАМЕНТ КОНКУРСУ: http://wikilovesearth.org.ua/rules

СПИСКИ ПАМ’ЯТОК ТА ІНСТРУКЦІЇ ІЗ ЗАВАНТАЖЕННЯ ФОТО: http://commons.wle.org.ua

ЯКІ Є НОМІНАЦІЇ?
Основними номінаціями конкурсу є «кількісна» та «якісна». У першій будуть відзначені учасники, що сфотографують найбільше пам’яток (перевага надаватиметься фотографіям об’єктів, що ще не висвітлені у Вікісховищі або висвітлені недостатньо; оцінка залежить від рівня представленості світлини).
У межах другої номінації журі обере найкраще фото кожного з 27 регіонів України, а з поміж них — 10 найкращих фото національного змагання загалом. Для міжнародного етапу будуть окремо відібрані 15 світлин у двох категоріях — пейзажні фото і макрофото тварин, рослин і грибів.

На переможців основних номінацій чекають цінні призи. Також в українській частині конкурсу плануються спеціальні номінації, як-от для відеозаписів та аерофото, з окремими призами.

Інфографіка «Вікі любить Землю»