• -

Дороге Довкілля, зі святом!

Дороге Довкілля!
Вітаємо з твоїм святом!
Це ніби День народження, хоча кажуть , що ти за ті перші сім днів з’явилося та й давно вже існуєш. Та й ми живемо з тобою вже давненько.

І щось здається, що ти на нас ображаєшся, дороге Довкілля.
Ніби оті страшні пожежі, пилові бурі – то твоя реакція на нашу поведінку. А ще отой вірус з короною… Це щоб показати нам, хто тут справжній цар світу.
Наші вчені кажуть, що то ми ніби знищуємо тебе. Та ми нічого такого поганого зумисне не хотіли… просто їсти хочеться, хату нову на березі треба, авто і т.д.
Дороге Довкілля, ти ж дивись, не кидай нас… Як ми без тебе?
А як ти без нас? Буде ж сумно і нудно!

Ну ти давай, Довкіллячко, будь здоровеньке, не кашляй!
Не ображайся! Ми спробуємо, щось змінити. Дуже жити хочеться!
Цьом!

Твоє Людство.


  • -

  • -

Підпал на правому березі р. Турунчук у заповідній зоні

Напередодні Вербної неділі, коли розпускаються верби, а птахи сідають на гнізда, людські істоти продовжують руйнувати наше довкілля…

У суботу 11 квітня, приблизно о 15-й годині, в адміністрацію Нижньодністровського НПП поступила інформація, що на території почалася пожежа. Підпал стався на правому березі р. Турунчук, у заповідній зоні парку.
Працівники установи сповістили про подію прикордонників та службу ДСНС. До пошуку зловмисників було залучено представників МВС Біляївського р-ну.

Якщо у попередніх випадках, коли відбувалися пожежі у заплавах, майже неможливо було, як загасити вогонь, так і знайти підпалювачів, то тепер реальні свідки початку пожежі були готові поділитися тим, що бачили.
Зі слів свідків, група людей під час відпочинку на березі розпалила мангал, а сильний вітер підхопив полум’я і стався підпал очерету. Побачивши, що вогонь захоплює більшу площу очеретяних заростів, відпочивальники злякалися відповідальності і втікли на своєму човні.

Те, що відбувалося потім, надовго запам’ятають люди, що теж знаходилися у цей час на берегах Турунчука – чорні стовпи диму, тріскотіння палаючого очерету, птахи, що розліталися у різні сторони, вогонь, що змусив відпочивальників залишити намети та пригати у воду…

Завдяки злагодженим діям працівників Нижньдністровського НПП, прикордонників, ДСНС-ників, поліції та небайдужих громадян можливі зловмисники були затримані та допитані.

Червона заграва у небі над Дністром-Турунчуком палала до самої ночі, бо відомо, що такі пожежі розвиваються дуже швидко в умовах поривчастого вітру і гасити їх без спецтехніки майже неможливо.

Сподіваємось, що птахи та інші звірі встигли залишити охоплену полум’ям територію, то все одно нанесено велику шкоду довкіллю – через загибель корисної мікрофлори, здоров’ю населення – через густий та їдкий дим.
Особи, які здійснили навмисний чи ненавмисний підпал, мають бути покарані!

 


  • -

Випускаємо у природне середовище!

Ось такого гібріда осетрових врятували 2 квітня з браконьєрських знарядь лову у Карагвольській затоці працівники відділу держохорони ПЗФ Нижньодністровського НПП.

Крім нього з вилучених необіркованих ліскових сіток кількістю 21 шт. та загальною довжиною 1500 м, власника яких встановити не вдалося, були випущені у живому стані у природне середовище: сазан – 29 шт., карась – 34 шт., щука – 1 шт., лящ – 7 шт. (усього: 88 кг 850 г водних біоресурсів).

Складено відповідні адмінматеріали та підраховано, що було попереджено завдання шкоди державі на суму 25700 грн.


  • -

Будні служби державної охорони ПЗФ: березневі “звістки з полів”

Карантин триває, а браконьєри та природоохоронці не сидять вдома!

Продовжуємо нашу рубрику “Будні служби державної охорони ПЗФ”: березневі “звістки з полів”, а точніше – з Карагвольської затоки, де під час проведення природоохоронних заходів на території Нижньодністровського НПП зафіксовано такі три факти виявлення та вилучення заборонених знарядь лову.

6 березня о 20.30 у Карагвольській затоці виявлено та вилучено такі незаконні знаряддя, як сіткі ліскові (8 шт. загальною довжиною 480 м) та ятері рачні двох видів (12 шт.). Водні біоресурси, що в них знаходилися (а це сазан – 14 шт. та карась – 7 шт. загальною вагою 48 кг 100 г), були випущені у живому стані у природне середовище.

Увечері 14 березня вилучено сіткі ліскові (5 шт. – 160 м) та капронові (2 шт. – 20 м), з яких випущено 12 сазанів та 42 карасі, загальна вага яких склала 59 кг 100 г.

27 березня з Карагвольської затоки вилучено сіткі ліскові 15 шт. загальною довжиною 665 м, в яких знаходився сазан – 31 шт. загальною вагою 57 кг 450 г.

А 29 березня під час рейду у Дністровському лимані між с. Південне та с. Семенівка (у кілометровій зоні на відстані 600 м від берегової смуги) працівниками відділу держохорони ПЗФ Парку виявлено та вилучено 9 ятерів рачних та 7 ліскових сіток, сумарна довжина яких склала 525 м. З вилучених знарядь у природне середовище вирушили сазан – 8 шт., карась – 17 шт., окунь – 4 шт., товстолоб – 1 шт. та рак – 21 шт. загальною вагою 22 кг 250 г

В усіх випадках вилучені заборонені знаряддя лову були необірковані, власників майна встановити не вдалося, тому воно зі складанням відповідних адмінматеріалів було передано організаціям, яким надано право реалізації конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави.

Отже, підведемо підсумки: загальна довжина всіх вилучених сіток склала 1850 м, сумарна маса врятованих біоресурсів – 186 кг 900 г, попереджено завдання шкоди державі в результаті проведення вказаних природоохороних заходів – на суму 43070 грн.

СДO ПЗФ


  • -

  • -

Сезон екотиші – з 1 квітня по 15 червня – почався з пожеж…

У відповідності до ст.39 Закону України «Про тваринний світ» у період з 1 квітня по 15 червня заборонено проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою.

Сезон тиші 1 квітня у дельті Дністра почався не з зустрічі птахів і весняних фенологічних спостережень, а з жорстокої та злої пожежі.
Займання відбулося ще вночі, у районі 43-45 км траси Одеса – Рені. Вранці полум’я вже стіною рухалося на південь, у напрямку до човнової станції, що на правому берегу річки, навпроти с. Маяки. Біля 13.00. горіло у кількох осередках, вздовж Старого Турунчука та вздовж траси. Працівники Нижньодністровського НПП повідомили ДСНС і власними силами намагалися загасити вогонь. Але ні їм, ні приїхавшим пожежним це не вдалося. Вигоріли великі площі.

Зовсім поряд з палаючими заплавами, на зеленому майданчику біля маяківського моста нас зустрів лелека.

Серед людської біготні, невпинного руху вантажівок, чорних згарищ, які залишилися від заростів очерету, цей птах усім своїм виглядом намагався нагадати, що у природу прийшов сезон тиші.

Але тупих двоногих істот, які із власних інтересів систематично підпалюють куточки природи по всій країні, об’явами та попередженнями не зупинити.
Тільки спільні дії працівників ПЗФ з представниками поліції, ДСНС та волонтерами можуть зупинити цю біду.


  • -

Екологічний попуск води з Дністровського водосховища: бути чи не бути?

Ключовим питанням для життєдіяльності дельти Дністра є підтримка нормального гідрологічного режиму річки. Це коли у належний час і в належній кількості відбувається весняна повінь, вода заповнює дністровські заплави, озера і луки, і надає життєдайну енергію усім природним процесам у екосистемі. 

До 80-х років ХХстоліття все відбувалося природно, бували маловодні періоди, а ставалися й катастрофічні повені. З метою видобутку електроенергії та захисту населення від затоплень побудували у Чернівецькій області Дністровський гідровузол.

І ось з 1986 року дельта р. Дністер відчула, що таке зарегульованість, бо постійно знаходилася під величезним антропогенним тиском Дністровської ГЕС. Одною із характерних ознак негативного стану екосистеми є стало зниження кількості птахів – символів Нижньодністровського НПП, коровайок.
У результаті діяльності гідровузлу на Дністрі, на тлі глобальних кліматичних змін, маємо катастрофічне збіднення біорізноманіття, погіршення якості води і санітарно-епідеміологічної ситуації, висихання заплав та озер, збільшення кількості пожеж, зниження відновлювальних функцій екосистем нижнього Дністра, соціальне напруження. Бо від екологічного стану річки залежить життєдіяльність громадян частини Одеської області та сусідньої держави Молдови, для багатьох людей Дністер – це єдине джерело питної води та можливості для зрошування та рекреації.

У результаті багаторічної боротьби екологів, гідрологів, рибників Одещини за право дельти Дністра на життя, навесні кожного року збирається міжвідомча комісія і приймає рішення по протоколу проведення чергового екологічного попуску води з водосховища.

Але відомо, що осінньо-зимовий період 2019-2020 рр. був несприятливий для формування водопілля, і Дністер має низьку водність. Прозвучала загроза, що цього року попуску не буде взагалі, бо є небезпека, що не вистачить питної води влітку і тому її потрібно накопичувати.

І Одеській області запропонували самій вирішити, що вибрати – весняний попуск для природи чи питна вода для людей. Це було схоже на пропозицію врятувати тільки одну дитину замість другої. 

Два дні дистанційних конференцій привели до прийняття рішення, що у квітні необхідно провести екологічний попуск і дати відбутися нересту риб, гніздуванню птахів у дельті Дністра, у Нижньодністровському НПП, Рамсарських угіддях. Це має бути короткий 2-тижневий паводок з максимальними обсягами на піку не менше 500 куб. м/секунду.
Відеоконференцію проводила Одеська ОДА за участю водників, рибників, національного парку, водоканалу, управління дорогами, Біляївської РДА, депутатів Біляївської райради та Маяківської ОТГ. Дуже важливо для здійснення обводнення заплав під час паводку прочистити водотоки під молдавськими мостами, і пункт про обов’язкове виконання цих робіт внесли до протоколу дій.

Дякуємо усім учасникам складних переговорів щодо необхідності здійснення екологічного попуску 2020 на Дністрі! 

Будемо берегти Дністер, а він збереже нас!


  • -

Горять дністровські заплави…

Горять дністровські заплави! Почалося ще вдень, на острові між Глибоким Турунчуком та Дністром, а червону заграву видно з Одеси й дотепер.

У ці дні Держводагенством України проводяться консультації з фахівцями та громадськісmтю щодо весняного екологічного попуску води на р. Дністер.
Є велика небезпека, що у зв’язку із несприятливою гідрометеорологічною ситуацією, відсутністю опадів і маловоддям, паводок може не відбутися.
Ось тоді сухі заплави будуть горіти все літо!


  • -

Приймаємо участь в онлайн-флешмобі!

Поки триває карантин, ми на Facebook приймаємо участь в онлайн-флешмобі!