• -

5 грудня – Всесвітній день ґрунту

День ґрунтів 1

5 грудня у світі відзначають Всесвітній день ґрунту, який справедливо називають одним із головних багатств держав та усієї планети. Відзначення Всесвітнього дня ґрунту має за мету підвищення обізнаності людей про важливість ґрунтів у нашому житті. Цікаво, що дату святкування вибрали таку тому, що саме 5 грудня 1883 р. відомий у світі ґрунтознавець В.В. Докучаєв захистив докторську дисертацію про чорноземи.
А одним із ініціаторів відзначення Всесвітнього дня ґрунтів був король Таїланду.

Ґрунт – це поверхнева плівка товщиною тільки у півтора-два метри за радіуса земної кулі 6000 кілометрів! Проте, як зазначав В.В. Докучаєв, «ґрунт – це четверте царство природи».

В Україні земля (ґрунт) визначена як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. Проте, стан ґрунтів свідчить про необхідність удосконалення державної системи охорони ґрунтів.

Охорона ґрунтів – це найгостріша глобальна проблема, з якою безпосередньо пов’язане відтворення біорізноманіття та забезпечення продуктами харчування населення планети. Охорона і раціональне використання ґрунтів – єдиний процес; це система заходів, спрямованих на захист, поліпшення і науково-обгрунтоване використання земельних ресурсів. Охорона ґрунтів необхідна для збереження та підвищення їх репродуктивної функції та для підтримки стійкості біосфери.

День ґрунтів 3


  • -

Оголошення про конкурс

Нижньодністровський національний природний парк (юридична та поштова адреса установи: Французький бульвар, буд. 89, м. Одеса, 65009, телефон (048) 746-53-07, e-mail: lowerdniester@ukr.net) оголошує конкурс на заміщення вакантних посад начальника науково-дослідного відділу та молодшого наукового співробітника.

Строк подання документів – 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі (далі – кандидати), подають особисто за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 89 або надсилають поштою такі документи:

1) письмову заяву на ім’я керівника про участь у конкурсі, написану власноруч;
2) копію документа, що посвідчує особу;
3) автобіографію;
4) копію трудової книжки;
5) копії документів про вищу освіту, підвищення кваліфікації, присудження наукового ступеня, присвоєння вченого звання, військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
6) перелік наукових праць, опублікованих у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях;
7) письмову згоду на обробку персональних даних.

Примітка: кандидати, які працюють у Нижньодністровському національному природному парку, подають лише заяву про участь у конкурсі.

Вимоги до кандидатів на посаду начальника науково-дослідного відділу:
повна вища освіта відповідного напрямку (біологічна, екологічна, географічна), науковий ступінь, стаж наукової та організаційної роботи не менше 3 років, вільне володіння державною мовою, наявність наукових публікацій у фахових виданнях.

Вимоги до кандидатів на посаду молодшого наукового співробітника:
повна вища освіта відповідного напрямку (біологічна, екологічна, географічна) без вимог до стажу роботи.

Кандидати також можуть подавати додаткову інформацію про своє бачення розвитку досліджень і розробок на посаді (план наукових досліджень на найближчу перспективу, першочергові завдання, рекомендації тощо).

Про час і місце проведення конкурсу кандидатів буде повідомлено заздалегідь. За додатковою інформацію просимо звертатися на електронну адресу: lowerdniester@ukr.net.

Підстава: Постанова КМУ від 23.05.2018 №404 «Про затвердження Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи».

Перелік питань для проведення кваліфікаційного іспиту претендентів на посаду начальника науково-дослідного відділу додається (файл у форматі pdf).

Питання до Конкурсу


  • -

Карантинні виклики 2020: можливості чи перешкоди? Розвиток внутрішнього туризму

Карантинні виклики 2020: можливості чи перешкоди?
Розвиток внутрішнього туризму.
Нижньодністровський національний природний парк

В Україні звикли до того, що будь-яка криза лише опосередковано стосується туристичного сектору і він стало розвивається. Однак не тепер. У той час, коли зовнішній туризм потерпає від величезних збитків, внутрішній має всі шанси вийти на новий, якісно кращий, рівень. А держава може і зобов’язана врятувати нашу туристичну галузь через розвиток внутрішнього туризму.

1

Карантинні обмеження і страх захворіти призвели до значного скорочення закордонних подорожей, проте жага до пригод нікуди не зникла. Ми, як і раніше, плануємо омріяні відпустки, адже кращого засобу від втоми, депресії та нудьги годі й шукати! Що казати, якою б складною не була ситуація з COVID-19, а людина не може довго знаходитись у стані заціпеніння і страху. Оскільки однією з найважливіших потреб людства є відновлення власних розумових, духовних і фізичних сил, хочеться рухатись далі, жити й отримувати радість від життя.

Але що робити, коли нам залишили самі лише обмеження? Правильно – подорожувати Україною! І Нижньодністровський національний природний парк чудовий варіант для подорожі. Однак, брак державного фінансування суттєво позначився на його інфраструктурі. До прикладу, на величезній території (понад 20 тис. га), де так легко зберігати соціальну дистанцію і усамітнено насолоджуватися красою природи, надзвичайно мало альтанок. Не вистачає також інвентаря. Але туристи продовжують приїздити. Ба більше, з кожним роком цей потік збільшується в рази. Звичайно, у часі карантину мова йде лише про малокомплектні групи, убезпечені засобами індивідуального захисту. Та все ж, галузь не зупинилася.

Василь Анатолійович Перехожих виріс біля Дністра, як місцевий житель він бачить проблеми зсередини і може предметно розповісти про них: «За 5 років кількість туристів збільшилась у 5 разів, та у зв’язку з COVID-19 у цьому сезоні взагалі зникли іноземці. Але, не дивлячись ні на що, позитивна динаміка зберігається. Люди подорожують. Покращилися і місця для відпочинку, Нижньодністровський НПП встановив нові інформаційні знаки. Загалом, якісь позитивні зміни є, але хотілося б, щоб їх було більше!»

2

Внутрішній туризм у середньому приносить Україні близько 4 млрд гривень на рік. Це зовсім мізерний прибуток у порівнянні з іншими країнами. У той час як у світовій економіці туризм становить близько 10% ВВП, в Україні менше 2%. Це означає, що туризм впливає на зростання української економіки значно менше, ніж могло б бути. Отже карантин для туристичної галузі – це можливість. Можливість вийти з зони комфорту та наслідувати інші країни Чорноморського регіону (Румунію, Болгарію, Туреччину), які акцентують свою увагу на розвитку внутрішнього туризму й усіляко заохочують своїх громадян, аби ті відпочивали на вітчизняних курортах.

Ми масово ринулися у бік вітчизняного туризму. І багатьом з тих, хто вже мав змогу оцінити туристичний сервіс Туреччини чи Єгипту, цього літа знову довелося пристосовуватися до українських реалій. Українці наново відкривають для себе рідні береги та схили. І, що найголовніше, приємно дивуються, адже в нашій країні дійсно є на що подивитися. На жаль, окрім неймовірних морів, гір, річок та лісів у нас є той самий поганий сервіс. Тому, карантин слід розглядати не лише як збитковий період застою, а і як період переформатування, модернізації та поліпшень. Держава в свою чергу має забезпечити комфортний перехід учасників туристичного ринку на внутрішній та в’їзний туризм, налагодити діяльність курортної інфраструктури в умовах протиепідемічних обмежень тощо.

3

Отож, не полишаймо надію, що наша плідна праця та допомога держави зможуть дати потужний поштовх для розквіту українського туризму!

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи Нижньодністровського НПП


  • -

30 листопада – День пам’яті втрачених видів

День пам’яті втрачених видів

Ми звикли думати, що масове вимирання видів є скоріш винятковою і катастрофічною подією, на кшталт раптової гибелі динозаврів. Однак у природі види зникають постійно. За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), наша планета щорічно втрачає близько 10 тисяч унікальних видів. Але, через те, що ми просто не знаємо, скільки видів існує на Землі, ці дані умовні і, скоріш за все, значно применшені.

Цей день почали відзначати з ініціативи ООН. Ми, в свою чергу, бажаємо долучитися до цієї ініціативи і вкотре наголосити на важливості збереження видового складу пониззя Дністра!

Найважливішим фактором, що впливає на видове різноманіття Нижньодністровського національного природного парку є, без сумніву, людська діяльність.

Негативний вплив створюють: діяльність Дністровської ГЕС, яка змінила гідрологічний режим річки, автомобільна траса міжнародного значення Одеса-Рені, рекреація та її наслідки, трансформація території у ставкові господарства, забруднення , мисливство, інтенсивний промисловий та любительський лов риби.

Вплив людини на басейн річки та її дельтову частину оцінюється експертами як кризовий і критичний.

Розділяючи територію Парку і відокремивши плавневу зону від Дністра, автотраса Одеса-Рені на ділянці Маяки-Паланка, стала потужним екологічним бар’єром. Перш за все, автотраса порушила природний процес обводнення плавнів під час паводків, що негативно позначилося на проходженні репродуктивних процесів у багатьох видів риб і птахів. Вона ускладнює сезонні міграції тварин і є серйозним чинником турбування, а автотранспорт, що рухається з надзвичайною швидкістю, служить причиною загибелі багатьох видів.

_

Для ландшафтів Північного Причорномор’я властива ціла низка змін рослинного покриву, спричинених людиною: зміни внаслідок осушення, обводнення, обвалування територій, а також пожеж та жорсткої рекреаційної діяльності.

Пожежі у ННПП

Факторами, що впливають на чисельність видів, занесених до Червоної книги України (крокусів, адонісів) та видів із Червоного списку Одеської області (мускарі, півників карликових), які зростають на схилах біля с. Миколаївка та в заказнику «Лиманський», а також латаття білого, глечиків жовтих на озерах Біле, Путрино та Карагольській затоці, є зривання їх квіток або викопування всієї рослини. Усі вищеперераховані види охороняються законодавством України, але їх чисельність продовжує зменшуватися.

Але, якою б невтішною не була вищенаведена інформація, хочеться завершити її на гарній ноті. До прикладу, орлан-білохвіст, що був майже повністю винищений у всьому світі, все ж зміг вижити. На сьогодні співробітники Нижньодністровського НПП фіксують 2-3 пари на гніздуванні та до 30 особин на зимівлі. Отож, будемо сподіватися, що тенденцію до відновлення побачимо і серед інших зникаючих видів!

Гніздо орлана-білохвоста

На фото: місце гніздування орлана-білохвоста, зафіксоване працівниками Парку.


  • -

На екостежці «Дністровія» – нові персонажі!

На екостежці Дністровія

В останні дні осені на екологічній стежці «Дністровія» з’явилися нові персонажі. Скульптор Олександр Коваленко «побачив», де живуть Лісовик і його подруга Мавка.

Мавка та Лісовик

Вони тихенько спостерігають за відвідувачами і нагадують, що в їхньому царстві усі мають бути чемними.

Юні відвідувачі Дністровії


  • -

Про знищення незаконних сіткових знарядь лову, вилучених на території Нижньодністровського НПП під час проведення природоохоронних заходів у 2019-2020 рр.

Вилучені сітки

27 листопада 2020 року відбулося засідання комісії з оцінки знарядь лову та іншого майна, що переходить у власність держави, для контролю за знищенням незаконних сіткових знарядь лову, вилучених на території Нижньодністровського національного природного парку під час проведення природоохоронних заходів службою державної охорони ПЗФ Парку за 2019-2020 роки.

Процедура знищення, відповідно до п. 16 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340,відбувалася шляхом спалювання.

Кількість знищених незаконних сіткових знарядь лову – більш ніж 1000 одиниць, загальна довжина – біля 150 км.

Як відбувалася процедура – коротко у відеоролику: 

Спеціальна адміністрація Нижньодністровського національного природного парку нагадує про настання відповідальності за порушення природоохоронного законодавства та про відшкодування порушником майнової шкоди у разі її нанесення державі.

_

Шановні рибалки!

Щорічно внаслідок перевищення норм вилову держава отримує мільярдні збитки. Та, зрештою, грошові знаки ніщо у порівнянні з природними втратами.

Бездумна діяльність людини стає першопричиною зникнення цілих видів! Тільки уявіть, осетрові види риб, заготівля котрих велась донедавна у промислових масштабах, нині є справжньою рідкістю на Дністрі. Так само нещадно людина ставиться і до їх середовищ існування, адже, засмічуючи річку чи змінюючи її природний плин, ми з вами унеможливлюємо повноцінне життя екосистеми.

Словосполучення «бережи природу» набуває зовсім іншого, неформального значення, коли спостерігаєш за цим організмом щодня і бачиш його страждання. Не живіть від риболовлі до риболовлі, не живіть від улову до продажу – живіть з думкою про навколишній світ, з думкою про прийдешні покоління!


  • -

Знаємо, що нашу сторінку відвідують люди розумні та відповідальні, які розуміють величезну небезпеку виникнення пожеж на природних територіях.
Та все одно нагадуємо про ту біду, яку може принести вогонь у екоситеми.

Протипожежна листівка

Інспектори Нижньодністровського НПП розповсюджують протипожежні листівки серед відвідувачів території та готують ряд заходів для попередження виникнення займань.

Будемо всі уважні та відповідальні!


  • -

Одновусий дзвонар – найгучніший птах

А у нас для вас уже є нова порція цікавинок! Розпочинаємо рубрику, що має назву «Хіт-парад дикої природи». Ви дізнаєтесь про найцікавіших представників світової фауни. Починаємо!

Якщо потурбувати колонію пеліканів на Дністровському лимані, чи бакланів у Мертвому лісі, то можна почути дуже гучні та різкі звуки. Вони не дуже милозвучні, але не найгучніші у світі. Виявляється, що вже є чемпіон у цій категорії серед птахів! 

Нещодавно в журналі Current Biology опублікували статтю орнітологів Джеффрі Подоса (Jeffrey Podos) та Маріо Кон-Хафта (Mario Cohn-Haft). У ній йшлося про неймовірного птаха – одновусого дзвонаря (Procnias albus).

Одновусий дзвонар

Тільки уявіть, самці дзвонарів під час залицянь вражають самок таким гучним співом, що здатні «перекричати» літак! Ці невеличкі птахи поширені у гірській і лісистій місцевості на півночі Амазонки. Родичі горобців, крім білого забарвлення і незвичайного вуса над дзьобом, мають у своєму арсеналі пісню, гучністю у 125 децибел. Для порівняння, гучність пожежної сирени сягає 100 децибел, а поблизу від працюючих двигунів літака звук піднімається до 120 децибел.

Автори відзначають, що невеликі птахи чудово пристосовані для гучних пісень, відрізняються товстими м’язами «преса» і здатністю особливо широко розкривати дзьоб.

Звичайно, видаючи такі гучні крики, навіть найбільш пристосована пташка швидко вичерпує запаси повітря. Тому пісні одновусих дзвонарів не відрізняються тривалістю і мелодійністю. Найгучніші з них являють собою послідовність коротких вигуків. Але найцікавіше, що, на відміну від більшості інших тварин, здатних видавати досить голосні звуки, — наприклад, китів, — дзвонарі не використовують їх для комунікацій на великих відстанях. Їх гучна пісня — такий самий елемент шлюбного ритуалу, як роги лосів або хвіст павичів. Самець виконує її зовсім не здалеку, а горланить прямо у вухо своїй обраниці.


  • -

«Тихе» полювання у дністровському заплавному лісі…

Я ходив сьогодні в ліс,
Я грибів для вас приніс.
Повний кошик із верхом,
Ще й накритий лопухом.
(Тамара Коломієць)

«Тихе» полювання у дністровському заплавному лісі…
Що сьогодні у нашому кошику з’явилося? Підосичники, грабовики і жовтуваті моховики – усі їстівні гриби з родини Болетових.

1

А на старих вербах ніби розправили яскраві крила гігантські метелики – трутовики сірчано-жовті. Це гриби з родини Поліпорових, теж їстівні та смачні, якщо вживати у молодому віці і вони мають лікувальні властивості.
Поява такого «метелика» поганий знак для дерева, через деякий час воно загине. Але гриб і допоможе швидкій утилізації деревини, яка підживить грунт і дасть поштовх новому життю.

126908344_3236888236434218_871516631857390371_o

У природи все розумно!


  • -

Як приємно згадати літо і прогулянку по нашій екостежці “Шепіт заплав”!

Дякуємо авторові цього відео! (Сергій Ковальов)