• -

На екостежці «Шепіт заплав» – гості з Маяківського НВК

На екологічній стежці «Шепіт заплав» сьогодні було більш шумно, ніж завжди.
Шелест та шурхіт очерету були фоном для екскурсії та емоційних вигуків молоді.

Шепіт заплав

Гостями стежки стали учні 10-х класів Маяківського НВК.
Їм було цікаво, чи зможуть вони самі у майбутньому провести екскурсію по рідному краю? А якщо англійською? Чи може таке заняття стати професією?
Спілкування було корисним для усіх учасників.

Шепіт заплав

На жаль, птахів сьогодні було зовсім мало – 4 сірих чаплі, зграя лисух та група сірих гусей – бо ставки майже пересохли.
Та цікавих ”пташиних” історій у працівників Парку вистачить на всіх!

Шепіт заплав


  • -

Країна «Дністровія» чекає на вас: нова екостежка приймає перших відвідувачів!

У Нижньодністровському НПП багато унікальних і прекрасних місцин, але до них треба добиратися човнами, що буває не завжди зручно. Тому давно назріла необхідність створення пішохідних маршрутів. Один з них, «Шепіт заплав», біля Карагольської затоки, вже приймає своїх відвідувачів і є цікавим об’єктом для бьордвотчерів. 

Створення екостежок – захопливий процес! І минулої осені ми намітили для себе новий об’єкт для проектування екологічного маршруту – береги Турунчука, в районі Біляївки.

Вздовж Турунчука

Вздовж Турунчука

Вздовж Турунчука

Знайомий місцевим з дитинства маршрут мав стати інформаційно насиченим, розповідати про цей затишний, прекрасний і біологічно різноманітний край та залишитися привабливим і для біляївців, і для гостей міста. 

Коли за справу беруться ентузіасти, то ідеї матеріалізуються.

Майже рік пройшов від перших виходів екоосвітян Парку з метою проектування екостежки . Назва «Дністровія» з’явилася одразу, потім спланували зупинки, їх назви та зміст, створили макети банерів.

Стенд

А найголовніше – знайшли повну підтримку і зацікавленість у проекті зі сторони влади і громадськості Біляївки.

Відділом культури міської ради було розроблено історичну і етнографічну складові маршруту, КП «Спутник» і візит-центром створено облаштування, а юні біляївські екологи школи №1, загін «ЕКОС» надавали свої креативні пропозиції.

Дністровія

Дністровія

Справжньою прикрасою екостежки «Дністровія» стали дерев’яні арт-об’єкти, «Вартовий заплав» та «Рибацьке щастя», які виконав місцевий скульптор Олександр Коваленко. 

Вартовий заплав

Щука

Поки що реалізовано тільки 5 зупинок із 14-ти запланованих, але ми всі разом, національний парк, органи місцевої влади та активні білявці, рухаємось далі.

Урочисте відкриття відбулося 15 жовтня.

Відкриття стежки

Відкриття стежки

Відкриття стежки

Відкриття стежки

На екостежці вже можна проводити уроки географії, біології, історії, заняття гуртків, ігри та квести для молоді. І першу пробну екскурсію було проведено для гуртка “ЕКОС”.

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

Перша пробна екскурсія

«Дністровія» живе!


  • -

Сезонна міграція кажанів у басейні Дністра

Шановні колеги та друзі Парку!
Нещодавно ми з вашою допомогою проводили заходи до Міжнародної ночі кажанів і отримали цікаві дописи і гарні малюнки.
А як раз у даний період в басейні р. Дністер відбувається сезонна міграція кажанів.

У сутінках, у передвечірній час можлива реєстрація зграй рудої вечірниці.
Якщо вам доведеться стати свідком цього явища, просимо проінформувати нас.

Руда вечірниця

На фото з відкритих джерел – руда вечірниця (Nyctalus noctula).

Повідомлення можна залишити на сторінці Парку у Фейсбуці, на пошті loverdniester@ukr.net або подзвонити 0487465307.

 


  • -

Друга субота жовтня – це осінній Всесвітній день мігруючих птахів!

Птахи-птахи, королі неба!
Сьогодні наша увага прикута до вас! Бо друга субота жовтня – це осінній Всесвітній день мігруючих птахів! А міграції птахів – це вражаюче дійство, сповнене величі і краси явище природи.

Птахи єднають наш буремний, але прекрасний світ, бо мандрують без кордонів і нагадують нам про головне. Про свободу, відповідальність, повернення додому, про те, що ми всі пов’язані один з одним і з усією Землею. 

Національні парки – це території на яких птахи мають змогу відпочити, підживитися під час довгих подорожей на відкритих ділянках води та суходолу.

У Нижньодністровському НПП підрахунок птахів відбувався у чотирьох локаціях.

У заповідному урочищі «Дністровські плавні», біля траси Одеса-Рені інспектором М.В. Томашпольським зареєстровано проліт таких птахів: гуся-білолобого – 30 ос., припутня – 500 ос., шпаків – 2000 ос., 2 орлана-білохвоста і дуже рідкісний гість -скопа.

Друзі Нижньодністровського НПП з с. Яськи, Блохіна Т.П. (керівник краєзнавчого гуртка районного БДЮТ) з учнями Яськівської ЗООС І-ІІІ ст. нарахували вранці біля р. Турунчук 10-15 блакитних синичок, 5 крячків озерних, 1 велику білу чаплю та групу шпаків до 30 ос.

Спостереження на р. Турунчук

Спостереження на р. Турунчук

Спостереження на р. Турунчук

Традиційно найбільшу кількість птахів можна спостерігати в районі Карагольської затоки і екостежки «Шепіт заплав». Iнспектор О.М. Лупашко зареєстрував проліт 2000-ної зграї ластівок берегових. У них попереду такий ще довгий шлях! А на водній гладі відпочивали 46 лебедів-шипунів, 80 крижнів, 220 лисок, 300 мартинів, 33 нирка, 170 сірих гусей, 4 кучерявих пелікани, 57 великих білих, 12 сірих, 3 рудих чапель. Перелітали на місця живлення 13 болотних лунів, 160 великих бакланів, 30 фазанів.

Разом з Парком виконували спостереження в районі с. Маяки, на правому березі р. Дністер учні Маяківського НВК: Лейко Даніель, Євсєєв Микита, Садовник Михайло з вчителькою В.Ю. Іванісовою. Хлопці (активні учасники екологічного гуртка під керівництвом В.І. Подчинок і друзі нашого Парку) із задоволенням опановували мистецтво бьордвотчингу за допомогою біноклів і визначника птахів.

Спостереження у с. Маяки

Спостереження близ с. Маякиc-V

Спостереження близ с. Маяки

Вони нарахували – крачків озерних 8, мартинів -7, шпаків- до 30, 7 великих бакланів, 12 лебедів-шипунів, 1 сороку, 2 сірих ворони, 30 дріздоподібних очеретянок.

Це зовсім небагато для даної місцевості, але зрозуміло чому – занадто велика кількість відпочивальників з вудками, човнами, авто. Важливо, що діти самостійно могли зробити висновки із спостережень про антропогенний вплив на природний світ.

Напередодні Міжнародного дня міграцій птахів відділом екоосвіти було розроблено цікаву орнітологічну вікторину на допомогу вчителям –природничникам. Вона у попередній публікації. Користуйтесь, будь ласка!

Бесіди, екскурсії, уроки на природі, тематичні розробки, якими ділимося з освітянами – це наше сподівання на те,що молоді люди будуть небайдужими і зацікавленими у світі птахів, у світі природи.


  • -

Пропонуємо орнітологічну вікторину на допомогу вчителям природничих дисциплін

Напередодні Міжнародного дня міграцій птахів відділом екоосвіти було розроблено цікаву орнітологічну вікторину на допомогу вчителям природничих дисциплін. Користуйтесь, будь ласка!

Птахи – безперечна окраса Нижньодністровського НПП!
Їх тут безліч: малих, як рибалочки і великих, як пелікани; галасливих, як баклани і граціозних, як лебеді…
Пернатих єднає благодатна дельта Дністра, а нас – любов до них!

Ми час від часу розповідали вам про найцікавіших представників орнітофауни парку, а щоб закріпити знання та підвести підсумки пропонуємо вашій увазі невеличку вікторину. Вона, сподіваємося, стане в нагоді під час проведення уроків, або позакласних заходів.

Виберіть правильну відповідь.

1. На території Нижньодністровського національного природного парку можна зустріти:
– пелікана кучерявого, коровайку, агамі білокрилого;
– пелікана рожевого, савку, орлана-білохвоста; ♥
– лебедя-кликуна, лебедя малого, лебедя чорного.
2. Скільки видів налічує орнітофауна дельти Дністра?
– близько 100 видів;
– близько 300 видів; ♥
– близько 500 видів.
3. Який з перелічених птахів відвідує територію Нижньодністровського у період зимівлі?
– одуд;
– бджолоїдка звичайна;
– казарка червоновола. ♥
4. Який з перелічених птахів славиться надзвичайно мелодійним співом?
– вільшанка;
– чапля жовта;
– пугач.
5. Знайдіть зайве і поясніть ваш вибір:
– жайворонок степовий;
– шуліка чорний; ♥
– плиска біла.
6. Який з перелічених птахів має лопатоподібний дзьоб, що нагадує ложку?
– косар; ♥
– омелюх;
– вивільга.
7. Знайдіть хибне твердження:
– зазвичай пір’я птахів важить більше, ніж їх скелет;
– ворон і ворона – різні види птахів;
– орлан-білохвіст здатен оселитися навіть поблизу дороги, оскільки його зовсім не бентежить фактор шуму. ♥
8. Знайдіть зайве і поясніть ваш вибір:
– баклан малий;
– нетопир середземноморський; ♥
– курочка водяна.
9. Кого з перелічених птахів можна зустріти на Білому озері?
– жовту чаплю; ♥
– дронго західного;
– кромкача кафського.
10. Скільки риби може з’їсти пелікан за добу?
– 1-1,5 кг; ♥
– 2-2,5 кг;
– 5-10 кг.


  • -

Про казарку червоноволу

Прийшов час розповісти про ще одного яскравого представника орнітофауни Нижньодністровського НПП — казарку червоноволу (Rufbrentarufcollis). Ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Єдиний вид роду. Маса: 890–1700 г, довжина тіла: 430–560 мм, розмах крил: 110-113 см. Забарвлення чорне; підхвістя, надхвістя і пляма на вуздечці білі; воло, шия і пляма біля вуха каштанові. У молодого птаха оперення з іржастим відтінком.

Казарки

Фото з відкритих джерел.

Цей вразливий вид поширений у південно-західній частині нашої країни, але лише під час міграцій і зимівлі. В Україні з’являється у жовтні-листопаді. Щорічно у цей період фахівці Ніжньодністровського НПП фіксують приліт цих птахів. Дуже часто це змішані зграї казарки червонолобої і білолобої гуски, що пролітають вздовж Азово-Чорноморського узбережжя.

Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському БЗ, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Дністровський лиман, а особливо його північна частина з прилиманними плавнями, також є важливою ланкою міграційного коридору казарки червоноволої, окрім якої на лимані, до слова, можна зустріти й інших гусеподібних.

Це такі види, як: сіра (Anseranser) та білолоба (Anseralbifrons) гуски, лебідь-шипун (Cygnusolor), крижень (Anasplatyrhynchos), шилохвіст (Anasacuta), чернь червонодзьоба (Nettarufina), попелюх (Aythyaferina), білоока чернь (Aythyanyroca) та багато інших.

У кінці 1980-х рр. на міграції по країні реєстрували біля 40 тис. ос., на початку ХХI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю (у м’які зими) у 1980-ті рр. залишалося 60–300, зрідка 1,2 тис. ос., у 2000 р. — 14 тис. 130 ос.. Загальна чисельність зараз складає понад 15 тис. ос.

Незаконне полювання та виловлювання птахів стає справжньою загрозою для виду. До того ж на чисельність суттєво впливають освоєння територій у місцях зимівлі та міграційних скупчень, отруєння птахів добривами і пестицидами.

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи


  • -

Обстеження заплавних луків на екостежці “Дністровія” разом з ботаніком

Вже зовсім скоро на мапах Нижньодністровського НПП і Біляївської ОТГ з’явиться новий рекреаційний об’єкт, екостежка «Дністровія».

Це наш спільний проект, розрахований на гостей міста Біляївки і Парку та місцеве населення, але перш за все, як освітній майданчик для шкіл та інших закладів освіти та культури району і області. Відкриття екостежки ще попереду і ми обов’язково про це розкажемо.

Відділами екоосвіти та рекреації Нижньодністровського НПП було сплановано 3-етапний маршрут для різних категорій відвідувачів. Але так сталося, що шлях було перервано під час розчистки єрику до Погорілого озера. Ми усі сподіваємося, що з часом там обов’язково з’явиться гарний і зручний місток.

А ось заключний етап нашого еко-маршруту проходить через одні з останніх заплавних луків дністровської дельти.

Для дельти Дністра заплавні луки мають величезне значення, бо під час паводків на цих понижених ділянках з багаторічною трав’янистою рослинністю розмножуються комахи та амфібії, складаються умови для нересту риби і живлення птахів. Таких цінних ділянок стає все менше з кожним роком і це результат зарегульованості річкового стоку Дністровською ГЕС, бо при постійній нестачі води замулюються єрики, а луки заростають очеретом та нетиповими рослинами, які мають негативний вплив на аборигенів.

Тому так важливо відстоювати позиції Нижнього Дністра і звертати увагу місцевого населення на цінність такого природного утворення, що входить до зони Рамсарських угідь, та необхідність його збереження.

При обстеженні даної території з ботаніком Парку Н.І. Товстухою ми побачили, що дійсно очерет, нетреба та осот наступають, але, що приємно, немає амброзії полинолистої.

А луки дуже гарні! До смарагдової зелені невисоких злакових рослин приєдналися багряні та фіолетові майданчики солеросів та сведи, окремими острівками гордовито поглядають кущики астри солончакової та кермеку.

Обстеження території 3

На шляху до качатника нас зустрічає посадка з маслинки і дарує приємний затінок, зелений килим трави та тишу для того, щоб перепочити на маршруті у жаркий день. А вже біля самого качатника (ставка, колись штучно створеного для розведення свійської птиці, але вже давно такого, що став домівкою для заплавних тварин) лунає шарудіння, попискування та тріпотіння крил. Якщо тут з’явиться вежа для спостережень, це стане привабливим місцем для бьордвотчерів та й просто любителів споглядати вічне і прекрасне життя.

Обстеження території

Обстеження території 2

Разом з представниками відділу екоосвіти, Ю. Терновою і Л. Кравченко, наукового відділу Н. Товстухою у обстеженні приймала участь А. Миргородська з Біляївського візит-центру. Усі в захваті!

Обстеження території з ботаніком

Природа Нижньодністровського НПП заслуговує на увагу, пошану, захоплення та ЗАХИСТ!


  • -

Лабораторія БУВР річок Причорномор’я – про стан води у Дністрі

У серпні 2020 лабораторією БУВР річок Причорномор’я здійснювався відбір проб води у басейні р. Дністер у 7 пунктах моніторингу.


  • -

Вітаємо з Днем учителя!

Вітаємо з Днем учителя усіх шановних представників самої відповідальної і шляхетної професії!

У часи, коли технічний прогрес змінює усі звичні уявлення про життя, дуже важливо, щоб залишалися затребуваними носії людяності та мудрості, наші вчителі.

Нижньодністровський національний природний парк висловлює вдячність також тим педагогам, які знаходять місце і час для екологічного виховання та освіти молоді.

Здоров’я, натхнення і добробуту Вам, шановні вчителі!


  • -

Як же насправді виглядає комиш?

Глянь сюди, – стрункий комиш.
Осоку стиска міцніш.
І, облесливий, шепоче.
Про її літа дівочі.

Олександр Олесь

Рослинний покрив пониззя Дністра представлений здебільшого водною та болотною рослинністю. Представників водної групи відрізнити не важко, адже кожен мешканець наших країв з дитинства знає про біле латаття, жовті глечики, водяний горіх і сальвінію плаваючу…

А от про болотну рослинність навіть дорослі знають небагато, тому, всіх представників місцеві узагальнено називають «комиш». Але це груба помилка, оскільки болотна рослинність надзвичайно різноманітна. Давайте разом спробуємо розібратися з цією плутаниною. Перефразуючи відому приказку, зауважимо: не все те «комиш», що шумить.

Рослина з коричневими качалочками насправді називається рогіз. На території Нижньодністровського НПП зустрічаються Рогіз широколистий (Typha latifolia) та Рогіз вузьколистий (Typha angustifolia L.). Рогози — багаторічні трав’янисті болотяні або прибережні рослини з повзучим, потовщеним кореневищем 100—250 см заввишки. Стебло товсте, циліндричне, без вузлів. Листки сіро-зеленого кольору, зібрані при основі стебла. Чорний початок рогозу — це суцвіття жіночих маточкових квіток. Цвіте у червні—липні. В народі рогіз часто називають очеретом.

Рогіз

Очерет звичайний (Phragmites australis) — це багаторічна рослина, що має прямостоячі стебла з численними вузлами. Суцвіття у вигляді великої волоті довжиною 8-40 см. Волоть густа, з безліччю окремих дрібних колосків. Колоски мають довжину 0,6-1,7 см; вони буро-фіолетові або жовтуваті, з довгими волосками. Цвіте в липні-серпні.

Очерет

А от комиш це, насправді, куга озерна (Scirpus lacustris). На відміну від рогозу, стебло куги майже безлисте, циліндричне. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані у щиткоподібно-волотисті суцвіття завдовжки до 10 см, цвітуть у червні-липні.

Куга

Та як би не називали ці рослини в народі, а в кожному регіоні України назви надзвичайно різні, люди мають шанобливо ставитися до кожної. Болотна рослинність – це не лише сировина для виготовлення тканини чи покрівлі, це, за відсутності лісів у нашій степовій зоні, ще й легені нашого краю. Окрім цього, цей природний фільтр забезпечує чистоту води та є домівкою для численних видів тварин. Знайте, цінуйте і бережіть кожну рослину, адже у природі нема зайвих елементів!

Кравченко Лілія, провідний фахівець відділу еколого-освітньої роботи